Вильни́й, -а́, -е́. Извилистый. Вильна річка. Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки.
Денде́ра, -ри, ж. Раст. Datura stramonium. L. Дурмань.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю.
Зажива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зажи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. 2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе.
За́мок, мку, м. Замокъ. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Лучче б ти в замку зоставсь з козаками.
Лібе́рія, -рії, ж. 1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір'ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв Ліберію, надів лахмання. 218. 2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе , я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. 3) Ливрея.
Перевідувати, -дую, -єш, сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала.
2) Узнавать, узнать. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут.
Поросна прил. О свиньѣ: поросная. Льоха поросна.
Рештант, -та, м. Арестантъ. Їх на роботу з рештантами не виганяли.
Штучка, -ки, ж. Ум. отъ штука.