Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону!
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна.
За́крут, -ту, м. Попороть, заворотъ.
Крутарь, -ря́, м. = крутій.
Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Cм. оснач.
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій.
Совгнути, -гну, -неш, гл. Двинуть сильно. Совгнули кіньми — як грім на небі.
Утонути, -ну, -неш, гл. = утопнути. Плив, плив, та на березі й утонув. Правда і в морі не втоне.
Шкляниця, -ці, ж. = скляниця. І намоч ю во шкляниці.
Шнуровиці, -виць, ж. Корсетъ. Продай, мамо, дві телиці, купи мені шнуровиці: в мене циці трясуться, з мене хлопці сміються.
