Будько, -ка, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Cм. набуватися 3.
Горла́нь, -ня́, м. Крикунъ. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились.
Ля́рва, -ви, ж. Потаскуха. Ах ти паскудо, лярво безноса!
Нескінченно нар. Безконечно.
Одмінча, -чати, с. = відмінча.
Поверхничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ поверхниця.
2) Родъ вышивши.
Пустинник, -ка, м. = пустельник.
Розмовини, -вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток тушкуванням з молодичих розмовин під церквою.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать.
2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Cм. роптати.
