Задира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. заде́ртися, задра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Задираться, задраться, подниматься, подняться вверхъ. Чуприна задралась утру. Ніс... задрався догори. 2) Начинать, начать ссориться, поссориться, повздорить.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Походжати, -джа́ю, -єш, гл. Похаживать. Косарики косять, а вдівочка походжає, дрібними сльозами покоси поливає.
Швидкувати, -ку́ю, -єш, гл. Спѣшить.
Шептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому.
2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть.
3) Наговаривать, наушничать.
Шибкий, -а́, -е́ Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Шибкий, як вітер. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку.
