Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боркотати

Боркотати, -кочу, -чеш, гл. = буркотати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРКОТАТИ"
Бігатися гл. О животныхъ: быть въ періодѣ случки, случаться. Шух. І. 211.
Ватралька, -ки, ж. Родъ кочерги, но не загнутой, а лить разширенной и расплющенной на концѣ. Вх. Лем. 395.
Закандзю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. закандзю́битися, -блюся, -бишся, гл. Загинаться, загнуться (крючкомъ). Ніс закандзюбився як у кобця. Стор. МПр. 4. воно́ такі́ї на діло закандз́́юбилось. Ном. № 10010. Похоже, какъ будто что-то изъ этого и выйдетъ.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній. Желех.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви. Шух. І. 116.
Плата, -ти, ж. Плата, вознагражденіе. Ратуй, ратуй да ти, козаченьку, мене, буде тобі превелика плата од мене. Мет. 101.
Повишмаровувати, -вую, -єш, гл. Смазать, обмазать (во множествѣ).
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.
Уґвинтити Cм. уґвинчувати.
Ушко, -ка, с. 1) = вушко. 2) мн. Пельмени, родъ вареничковъ съ мясомъ въ супѣ. Котл. Ен. V. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.