Бджола, -ли, ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. 2) мн. Родъ игры. Ум. бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.
Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Бринявий, -а, -е. О срубленной пихтѣ: перестоявшійся, начавшій уже краснѣть.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Куртий, -а, -е. Короткій.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь.
Набга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Многое согнуть, свернуть. 2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів.
Тягеля, -лів, м. мн. Родъ верхней одежды, козацкій полукафтанъ? Тягеля червонії од піл до коміра золотом гаптовані.
