Гладун, -на, м.
1) Полный, жирный человѣкъ.
2) = веретільник.
3) Раст. Herniaria glabra L.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Політ, -льо́ту, м. Полетъ. Він сам за мною залетів, за моїм тихим польотом.
Полохатися, -хаюся, -єшся, гл. Пугаться. Як почуєте про войни та бунти, не полохайтесь.
Попит, -ту, м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться.
Поплітка, -ки, ж.
1) Верхняя прядь на веревкѣ.
2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы.
Пробавитися, -влюся, -вишся, гл. Промедлить, промѣшкать.
Угниличувати, -чую, -єш, сов. в. угнили́чити, -чу, -чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. .
