Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борода

Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДА"
Доле́жування, -ня, с. Долеживаніе.
Катир, -ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Н. п. Cм. качур.
Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337.
Напастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нападать, задѣвать, зацѣплять. Не напастуй, не напастуй, суча дочко. Канев. у.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Скіпщик, -ка, м. Платящій за нанятое поле частью урожая. Харьк. г. Лохв. у.
Уберечко, -ка, с. = убраннячко. Желех.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Зн. 75.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Хрокало, -ла, с. = бовт 1. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.