Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борода

Борода, -ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. задер бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) борода лісова. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. І. 140. 6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. борідка, борідонька, борідочка. Мил. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДА"
Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.
Блищатися, -щуся, -щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Чуб. V. 39. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Чуб. II. 558. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Рудч. Чп. 88. Топірці блищаться на сонці. Федьк.
Вертун, -на, м. Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Водносталь нар. Въ одну нить.
Попомуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Поучить достаточно долго военнымъ пріемамъ. 2) Поучить вообще. Ось я тебе попомуштрую, не так, як в бурсі. Шевч. 501.
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Скляничина, -ни, ж. Кусокъ стекла, склянка. Вх. Лем. 466.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер. Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.