Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво!
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Ні нар. 1) Нѣтъ, не. Підеш ти до його? — Ні. Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, а чи ні? Ні з ким мені розмовляти до білого світа. Ні на кого жалкувати. 2) Нічого не брали: ні торбини, ні хліба. ні в сих, ні в тих. Въ недоумѣніи, въ нерѣшимости, растерявшись. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих і репетує на своїх. ні сіло, ні впало. Безъ всякаго повода, совершенно неожиданно. Одного разу сей дурень їй каже так — ні сіло, ні впало: добродійко, чи ви б мене не одружили? То було ніколи й не загляне в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею, .... а це колись одного дня, ні сіло, ні впало, Параска рип нашими сінешними дверима. ні сюди, ні туди. Для обозначенія неловкаго или затруднительнаго положенія. тепер мені так, що ні сюди, ні туди. Я теперь въ крайне неловкомъ (затруднительномъ, безвыходномъ) положеніи. Наїхали гості, вона (пані) й покликала якогось там Микиту, що рубав там дрова... і звеліла розносити чаї... Раз по раз смик та смик за поли: — «Сюди, Микито! Туди, Микито!»... Пані якось не потрапила за полу, та за очкур і смикнула, а він, гаспидів, та був зашморгом... Зоставсь Микита з чаями посеред хати, мов кінь спутаний, та повернувшись до панії: «Сюди, Микито! Туди, Микито! Оттепер вже ні сюди Микиті, ні туди!». 3) ні на віщо и ні на що. Ни къ чему. Оддасте мені те, що вам у дворі ні на віщо не потрібне. ні на що звівся. а) Разорился, обѣднѣлъ, прожился. б) Обезсилѣлъ, исхудалъ отъ болѣзни, горя и пр. 4) ні в світі. Ни за что, никогда. От же, було, й плаче, і тужить, і нарікає на долю, а матері ні в світі не пожаліється. 5) ні за віщо. За ничто. Старі гроші підуть ні за віщо.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Попруга, -ги, ж. 1) Подпруга. Та купимо сідельце з попругою. Та підтягай, джуро, та підтягай, малий, тугенько попруги. 2) Поясъ кожаний, — Cм. ремінник. 3) Часть толчеи. Cм. ступа ножіна. 4) Часть рыболовнаго сака. Cм. сак. 5) Полоса, — напр. поперечная полоса на боку перістого вола. Між небом і водою став чорною попругою ліс. Сонце... довгою й широкою попругою лягло через усю хату. Ум. попружка, попруженька, попружечка. Ой підтягай, та малий хлопку, попруженьки стуга. Попрямуйтеся ви, вильні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки.
Розгніватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався?
Схватити, -чу, -тиш, гл. = схопити. Схватив добре за Боже пошиття.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
