Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борщ

Борщ, -щу, м. 1) Борщъ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. ІІІ. 247. 2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. І. 100. 3) Раст. a) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. І. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. І. 124. Cм. борщівник. Ум. борщик, борщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. ІІІ. 509. Ув. борщисько, борщище. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРЩ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРЩ"
Відгетькатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться, отдѣлаться отъ чего. Чим же Марко одгетькався од некрутства? Волч. у. (Лобод.).
Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Ном. № 4679. Глухий як тетерук. Ном. № 8556. 2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся. Шевч. 269. 3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий. О. 1862. IX. 65. 4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми. АД. II. 9. 5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму. Борз. у. Прил. у. 6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. ЗЮЗО. I. 126; б) Leonurus Cardiaca L. ЗЮЗО. І. 126. Ум. глухенький, глухесенький.
Гризь II, -зя, м. и -зі, ж. 1) Ревматизмъ, ломота въ суставахъ. Маркев. 91. Почне ломить руку або ногу, поки зробиться гризь. Мил. М. 53. У сього гризю дев'ять зубів. Мил. М. 55. 2) Пупочная грыжа. Мил. 31, 32, КС. 1893. VII. 80. Ув. Гризи́ще. Мил. М. 55; Грин. II. 43.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Ліри́чний, -а, -е. Лирическій. Не треба ліричному поетові великої словесної науки, щоб явити мирові всю красоту душі своєї. К. Гр. Кв. 17.
Оцюди нар. = осюди. Оцюди положиш. оцюди́ лишень слухай. Слушай это. Ном.
Поміркуватися, -куюся, -єшся, гл. 1) Подумать, поразмыслить. Драг. 244. Вернися, дочко, вернись, поміркуймося. Чуб. V. 906. Оттак сердега наш Рябко поміркувавсь, та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83). Пішов до голови по розум, поміркувавсь. О. 1861. III. 88. 2) Одуматься. Будеш бити, сли-м провинила, а може ся поміркуєш та мені подаруєш. Гол.
Поперенюхувати, -хую, -єш, гл. Перенюхать (во множествѣ).
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРЩ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.