Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Галь, -лі, ж. соб. Галки. Галь на скиртах сидить.
Гартовня, -ні, ж. Печь для обжиганія кирпичей.
Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити.
Зобачати, -ча́ю, -єш, сов. в. зобачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть. Як я його не зобачу, то не раз заплачу.
Краколь, -кля, м. = скраколь.
Мерщі́й нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Ум. мерще́нько.
Належи́тий, -а, -е. = належний. в належи́ту годи́ну. Въ надлежащее, въ условленное время.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Побояринувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть шаферомъ на свадьбѣ.
