Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайнів

Гайнів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный гайну. Бранное слово: гайнів брат. Ном. стр. 285 № 3349.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙНІВ"
Варійка, -ки, ж. Маленькій горшочекъ. Нѣжин. у.
Висерка, -ки, ж. Яблоня или груша, выросшая непосѣянной.
Відлеглий, -а, -е. Отстоящій; отдаленный.
Єднанщи́на, -ни, ж. Мировая, могорычъ при мировой сдѣлкѣ. Рк. Левиц.
Заверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Завертѣться, закружиться. Усе заверетенилось у мене в очіх. Г. Барв. 398.
Закра́сти, -ду, -деш, гл. Украсть. Коли не закрадуть у похорон, то понаходиш усе. Федьк.
Понити Cм. понивати.
Слабішати, -шаю, -єш, гл. Ослабѣвать, дѣлаться слабѣе. Мати усе смутніла і слабішала. МВ. ІІ. 180.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Тавлетка, -ки, ж. Аспидная доска. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.