Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки.
Жовтя́к, -ка, м. 1) Перезрѣлый огурецъ. Огірки жовтяки — збірайтеся парубки. Огірочки зелененькі — збірайтеся молоденькі. Ум. жовтя́нок. Ув. жовтячи́ще. 2) Человѣческое испражненіе.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити.
Пробуркувати, -кую, -єш, сов. в. пробуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, пробудить. Пробуркав у серці в його зненависть.
Проявка, -ки, ж. Ум. отъ проява.
Ремествувати, -вую, -єш, гл. Заниматься ремесломъ.
Розгейкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгайкатися.
Соромітниця, -ці, ж. Безстыдница. За те ми не ймемо віри, шоб оце така, мовляв, соромітниця, всьогосвітня ледащиця та переставила свою натуру.
Тушкування, -ня, с.
1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ.
2) Окутываніе.
