Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боровик

Боровик, -ка, м. 1) Житель бора. 2) Раст.: а) Бѣлый грибъ, Boletus edulis. ЗЮЗО. І. 114. Як загадав боровик, на всі гриби полковник. Чуб. V. 1183. б) Daphne cneorum L. ЗЮЗО. I. 121. в) Chimaphila umbellata Nutt. Анн. 95. г) Pyrola minor L. ЗЮЗО. I. 133. Ум. боровичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОВИК"
Безмісячний, -а, -е. Безлунный. Безмісячна ніч.
Дряпу́га, -ги, об. = дряпіка.
Зачита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися. Чуб. V. 837.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Потомок, -мка, м. 1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків. Левиц. І. 159. 2) соб. Потомство. Мнж. 56. Мил. М. 65. Свій потомок поучу. Драг. 30. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки). Волч. у.
Похутрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Подбить мѣхомъ. 2) Обмазать глиной печь.
Сварити, -рю́, -риш, гл. 1) Бранить, грозить. Батько сварить, а мати лучче: не ходи, сину, на зальоти більше. Чуб. V. 36. Не свари на мене. Грин. III. 324. 2) Ссорить.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234.
Тетя, -ті, ж. = тета. Галиц. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.