Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боронець

Боронець, -нця, м. Защитникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОНЕЦЬ"
Базувати, -зую, -єш, гл. Играть на контрабасѣ. МУЕ. III. 57.
Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Рудч. Ск. II. 126. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого. Рудч. Ск.
Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Хай парка забрязка, хай весело буде. Греб. 392. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами. АД. І. 271.
Зати́льний, -а, -е. Задній. Н. Вол. у. Вийшла стара пані на затильні двері. Гол. III. 207. Утікала Бондарівна затильними дверми. Грин. III. 616.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Німців, -цева, -е Принадлежащій нѣмцу.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.