Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Так і бехнув з горища.
Бублешниця, -ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Була у нас на селі бублейниця.
Грізни́й, -а́, -е́. Грозный, свирѣпый. Здрігнеться од його грізного голосу. Тую галеру з грізної гармати привітайте.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая.
Иногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі.
Ласуватися, -суюся, -єшся, гл. Льститься на кого, на что. Попоб'ю, щоб не ласувався на мою дівчину. Ти не ласуйся на те, що він узяв за ту роботу три карбованці, а тобі тих грошей не дадуть.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости.
Прикадкуватий, -а, -е. О человѣкѣ: малорослый и толстый.
Розливання, -ня, с. Разливаніе, разлитіе.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи.
