Викрутень, -тня, м.
1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні.
2) Плутня. Викрутнями перебувається.
3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень.
Вилежувати, -жую, -єш, сов. в. вилежати, -жу, -жиш, гл.
1) Вылеживать, вылежать У Пилипівку піч як море — не виспиш і не вилежиш її.
2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала.
Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Дужий, -а, -е. 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Ум. дуженький.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая.
Прищулюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищулитися, -люся, -лишся, гл.
1) Притаиваться, притаиться. Прищуливсь у куточку.
2) Прижиматься, прижаться. А я до його ще й більш прищу нюся. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить.
Стожалля, -ля, с. Мѣсто, гдѣ ставятъ стоги.
Удячен, удячний, -чна, -не Благодаренъ, благодарный, признательный.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2.
