Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бородиця

Бородиця, -ці, ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОДИЦЯ"
Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 399.
Досоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. досолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Добавлять, добавить сладкаго куда нибудь.
Жлукта́ти, -кчу́ -чеш, гл. Нить съ жадностью.
Льоне́ць, -нця́, м.дикий. Раст. Linaria arvensis. Вх. Пч. І. 11.
Масю́сінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ. Желех.
Пооставляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (во множествѣ).
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.
Фраїрочка, -ки, ж. Ум. отъ фраїрка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.