Банька, -ки, ж. 1) Ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). Cм. гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Банька на олій. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. 6) Бѣлокъ глаза. Хрустали къ глаза (у вола). мн. баньки. Выпученные глаза. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Баньки вивалив, мов баран. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому.
Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Борозенний, -а, -е. — віл. Быкъ, во время паханія ходящій съ правой стороны, т. е. по бороздѣ. Купити, бач, треба до п'ятої пари борозенного та дійну корову з телям.
Бруслик, -ка, м. Родъ жилета.
Бушля, -лі, ж.
1) Самка аиста.
2) Цапля.
Вихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Граматик, -ка, м.
1) Грамматикъ.
2) Ученикъ третьяго изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити.
Одубитися, -блю́ся, -бишся = одубіти 2. Чи швидко твоя мати одубиться?
Переминати, -на́ю, -єш, сов. в. перемня́ти и перем'я́ти, -мну, -неш, гл.
1) Переминать, перемять. Ті орішки, що взяла у Василя, усе в жмені переминає.
2) Пережевывать, пережевать.
3) — кого́ на зуба́х. Ругать, перебирать кого по косточкамъ. Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх.
