Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
Джи́гатися, -гаюся, -єшся, гл. 1) Биться розгой. 2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Червоне намисто в шинкарки зависло. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3) — на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста.
Книжечка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Міснота́, -ти, ж. = міцнота. Біли вапною — біле буде полотно, а місноти дазьбі, так і розлізеться.
Накри́ти, -ся. Cм. накривати, -ся.
Очищення, -ня, с. Очищеніе.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю.
Пообрубувати, -бую, -єш, гл. Обрубить (во множествѣ). Пообрубував гілки.
Сівбина, -ни, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину.
