Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Дурним би назвали, од себе прогнали. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали.
Блуканка, -ки, ж. = блукання.
Вертигузка, -ки, ж. 1) Трясогузка. 2) Вертлявая женщина.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Нагомоні́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Наговориться.
Передплатник, -ка, м. Подписчикъ.
Подешевити, -влю, -виш, гл. Продешевить.
Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний.
Списувати, -сую, -єш, сов. в. списа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Списывать, списать, переписывать, переписать. Списуючи сі епитахвії, я дивувався. 2) Описывать, описать, излагать, изложить письменно. От і списали на бумагу да в Борзну. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. 3) Исписывать, исписать. Уже списав увесь папер, — давайте ще, бо нема де писати. — шкуру. Испещрять, испестрить тѣло знаками ударовъ. То то ж то так звелів всю шкуру скрізь списати, що то тобі нема і курці де клювати. 4) Рисовать, нарисовать. Писав три дні і три ночі, закіль списав чорні очі. Спишу твоє біле личенько на бумазі, приб'ю твоє біле личенько в кімнаті.
Усь! меж. для натравливанія собаки.
