Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борозний

Борозний, -а, -е. = борозенний КС. 1898. VII. 44. Запріг хлопець п'ять волів, — нема шостого колішенного, борозного. Рудч. Ск. I. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРОЗНИЙ"
Вітистий, -а, -е. Вѣтвистый. Желех.
Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. Н. Вол. у. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком. Полт.
Зги́бель, -лі, ж. Погибель.
Обгребти, -ся. Cм. обгрібати, -ся.
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Похлюпостатися, -пощу́ся, -шешся, гл. Поплескаться. Пірнув разів тричі, похлюпостався та й на беріг. О. 1862. VIII. 25.
Розуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понимать. Так мені сталося, наче я дитина мала: не розумію нічого, не знаю, не памятаю. МВ. ІІ. 13.
Слинявий, -а, -е. Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.
Шпунтуш, -ша, м. = шпунт. Сим. 143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРОЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.