Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Валькувато нар. О ходьбѣ: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотирі годи, той ходе так як молодий.
Гниличитися, -чуся, -чишся, гл. О грушахъ: немного загниваться.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Знадоб'я, -б'я, с. Снарядъ. Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: «хай тобі гаспид з твоїм знадоб'ям.
Легко нар. Легко, легковѣсно; незатруднительно. Інший легко робить, а хороше ходить. Біда здибає легко, а трудно її збутися. Легко йому лежати, пером землю держати. (Пожеланіе покойнику). Легко йому дихать! (Благожеланіе). Щоб тобі так легко дихать! (Проклятіе). Ср. ст. ле́гше и ле́кше. Ум. леге́нько, леге́сенько. Піди собі тихенько і легенько з хати. Нехай тобі зозуленька, мені соловейко, нехай тобі там легенько, де моє серденько. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. За помилки Зося легесенько скубла його за вухо. Ой як легесенько перстнику да котитися, а ще й легше, легше молодому та женитися.
Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана.
Розсунути, -ся. Cм. розсувати, -ся.
Скороздрілий, -а, -е. Скороспѣлый. Чорний бо овес скороздрілий, так ми його й насіємо.
