Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Зашипоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = зашипіти. Зашипотять мов гадюки.
Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи.
Пейстрий, -а, -е. Пестрый. Кобила його пейстра — усі добре знають, а він каже ворона.
Пирний, пирнячий, -а, -е. Пряный.
Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс
Пошкодувати, -дую, -єш, гл. Пожалѣть. Пошкодуй моїх ніг старих та й своїх побережи.
Рясниця, -ці, ж. = рясиця.
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала.
2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Cм. сторчити.
Чітуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Орішками чітуватися.
