Вагуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) = вагатися. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. 3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра.... билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь.
Зага́ра, -ри, ж. Усердіе, горячность въ работѣ. Нема загари робити.
Засміти́ти Cм. засмічувати.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Начепити, -ся. Cм. начіплювати, -ся.
Перегін, -го́ну, м.
1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін.
2) Парина, наново вспаханная.
3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати.
4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку.
Штрап, -пу, м. Штрафъ.
