Австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Кватирка и кватирька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. 3) Форточка въ окнѣ. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні!
Набра́житися, -жуся, -жишся, гл. Напиться. Набражився, як п'яниця.
Неспірний, -а, -е. Неспорный. Робота неспірна.
Описати Cм. описувати.
Осадитися, -джу́ся, -дишся, гл. Поселиться. Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику.
Оскалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оскалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Оскаливаться, оскалиться.
2) Смѣяться, засмѣяться. Сказано дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється.
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
