Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зжалитися
зжати
зжахнутися
зжентичитися
зжерти
зжидовіти
зжиловатіти
зжинати
зжинатися
зжирати
зжити
зжитися
зжовтити
зжовтіти
зжолобити
зжолобитися
зжувати
зжурити
зжуритися
зза
ззаду
ззамолоду
ззивати
ззиратися
ззиркнутися
ззісти
ззувати
зибком
зиз
зизати
зизий
зизоокий
зизуля
зик
зикати
зима
зимарка
зимець
зимки
зимушка
зимушній
зирк!
зиркнути
зирно
зирнути
зиск
зискати
зичити
зичливець
зичливий
зичливість
зичливо
зичний
зично
зі
зібгати
зібгатися
зібрати
зів
зів'яти
зівака
зівати
зівка
зів'янути
зігнати
зігнути
зігріти
зідрати
зіждати
зізвати
зізволити
зізволяти
зізнаватися
зійти
зікратий
зілина
зілленько
зілля
зілляти
зільжити
зільник I
зільник II
зільниця
зільничок
зіма
зімівка
зімівля
зімкнути
зімлість
зімліти
зімненький
зімний
зімник
зімникуватий
зімниця
зімничуватий
зімно 1
зімно 2
зімняк
зімняти
зімнятися
зімовий
зімовик
зімовище
зімовник
зімовчак
зімогрій
зімодра
зімонька
зімський
зімувати
зімуватися
зім'яти
зім'ятися
зіниця
зіновать
зіновка
зінське щеня
зіньківка
зіпа
Більшість, -шости, ж. Большинство. Більшість була на моїй стороні.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ? Шух. І. 33.
Непокладний, -а́, -е Громоздкій.
Обстуджувати, -джую, -єш, сов. в. обстуди́ти, -джу́, -диш, гл. Обдувать, обдуть, сдуть съ чего (пыль). Мабуть не можна ганчіркою обтирати, — я краще обстуджу пил та й годі. Пирят. у.
Обчути, -чую, -єш, гл. Услышать. Як го обчули (що співав), так го обскочили. Гол. II. 700.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають. Ном. № 3207.
Поперебувати, -ваю, -єш, гл. Перемѣнить обувь (многимъ).  
Присіди, -дів, м. мн. Въ выраженіи: на-в-присіди. Cм. навприсідки.
Сизий Cм. сиз.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Лукаш. 66. КС. 1882. Х. 184. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Н. п. О. 1862. VIII. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою. Чуб. V. 549.
Нас спонсорують: