Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зжалитися
зжати
зжахнутися
зжентичитися
зжерти
зжидовіти
зжиловатіти
зжинати
зжинатися
зжирати
зжити
зжитися
зжовтити
зжовтіти
зжолобити
зжолобитися
зжувати
зжурити
зжуритися
зза
ззаду
ззамолоду
ззивати
ззиратися
ззиркнутися
ззісти
ззувати
зибком
зиз
зизати
зизий
зизоокий
зизуля
зик
зикати
зима
зимарка
зимець
зимки
зимушка
зимушній
зирк!
зиркнути
зирно
зирнути
зиск
зискати
зичити
зичливець
зичливий
зичливість
зичливо
зичний
зично
зі
зібгати
зібгатися
зібрати
зів
зів'яти
зівака
зівати
зівка
зів'янути
зігнати
зігнути
зігріти
зідрати
зіждати
зізвати
зізволити
зізволяти
зізнаватися
зійти
зікратий
зілина
зілленько
зілля
зілляти
зільжити
зільник I
зільник II
зільниця
зільничок
зіма
зімівка
зімівля
зімкнути
зімлість
зімліти
зімненький
зімний
зімник
зімникуватий
зімниця
зімничуватий
зімно 1
зімно 2
зімняк
зімняти
зімнятися
зімовий
зімовик
зімовище
зімовник
зімовчак
зімогрій
зімодра
зімонька
зімський
зімувати
зімуватися
зім'яти
зім'ятися
зіниця
зіновать
зіновка
зінське щеня
зіньківка
зіпа
Бортняк, -ка, м. Эпитетъ медвѣдя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк. Стор. МПр. 109.
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила. Чуб. V. 668. 2) Свивать, свить гнѣздо.
Космик, -ка, ж. Ум. отъ косом.
Між пред. = межи. Між вовками по вовчій і вий. Ном. Инше упало між тернину. Єв. Мр. IV. 7. нема між чим вибрати. Не изъ чего выбрать. Нема між чим вибрати: волів мало. Черк. у.
Нагалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымочить въ квасцахъ. Я вже яєць нагалунила на крашанки. Харьк.
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Пам'ятущий, -а, -е. = пам'яткий. Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща. Мил. 27.
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. Чуб. II. 656. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Тирлиґач, -ча, м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.
Штирхайло, -ла, с. Penis. Лебед. у.
Нас спонсорують: