Жи́лник, -ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Cм. жилавий, жилний.
Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме.
Кукоблитися, -блюся, -бишся, гл. = кукобитися. Старенька кукоблиться то до тієї паски, то до другої.
Наганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Обругать, осрамить.
Обірок, -рку, м. Бракъ, что-нибудь негодное.
Підмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підмо́вити, -влю, -виш, гл. Подговаривать, подговорить, подстрекать, подстрекнуть, наущать. Жить до себе давно уже підмовляє. Козак коня напуває, дівчиноньку підмовляє: мандруй, мандруй, дівча, з нами, ліпше буде, як у мами.
Подоптати, -пчу, -чеш, гл. Потоптать. Ой Ганнусю душенько, що шавлія подоптана? Боні ся розбрикали, шавлію подоптали.
Пушкарь, -ря́, м.
1) Артиллеристъ.
2) Стрѣлокъ.
3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ.
Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.
Шкода 2 нар. Напрасно. Шкода казати.