Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звага
звагом
звада
звадитися
звадка
звадливий
звадливо
звадник
звадниця
зважати
зважити
зважитися
звакувати
звал
звалашити
звалити
звалище
зваління
зваловитий
звалувати
звалювати
звалюватися
зваляти
звалятися
звандрувати
звання
зварити
зваритися
зваріятіти
зваряльня
зваряти
зватися
зведениця
зведенник
зведенюк
звезти
звеличити 1
звеличити 2
звеличувати
звеліти
звеніти
звенькотіти
звербувати
звергати
звереснути
зверетенитися
зверзти
звертати
звертатися
звертіти
звертітися
зверх
зверхдуба
зверхник
зверхність
зверху
звершити
звеселити
звеселіти
звеселяти
звеселятися
звести
звечеряти
звечора
звечоріти
звивати
звиватися
звивистий
звидити
звидитися
звик
звикання
звикати
звикатися
звиклий
звикнути
звильнути
звинуватити
звинути
звинутися
звиняти
звисати
звисник
звиснути
звисока
звитатися
звити
звитяга
звитяжити
звитяжний
звитяжство
звих
звихатися
звихнути
звич
звичаєвий
звичаєк
звичаїтися
звичай
звичайненький
звичайний
звичайність
звичайно
звичений
звичити
звичитися
звичка
звичме
звичний
звично
звиш
звишки
звід
звідати
звіди
звідки
звідколи
звідник
звідниця
звідніти
Діво́чий, -а, -е. Дѣвичій. Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, як він того хоче. Шевч. 133. Проливав кров червону річками. То не кров, аж дівоча краса. Чуб. V. 7. Дівочий манастирь. Шевч. Діво́ча гімна́зія. Женская гимназія. О. 1861. І. 321. Дівчата з дівочої гімназії. О. 1862. II. 52. Діво́ча кров. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. І. 111.
Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
Зла́годжувати, -джую, -єш, сов. в. злагодити, -джу, -диш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, ладить, сладить, устраивать, устроить, мастерить, смастерить, приготовить. Злагодь мені меча острого. Чуб. III. 274. 2) Нанимать, нанять, условиться въ цѣнѣ.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая. Новомоск. у.  
Пливати, -ва́ю, -єш, гл. = плавати. Гн. II. 3. Тепер гуси не літають, ні лебеді не пливають. Гол. І. 43.
Розізнати, -ся. Cм. роззнавати, -ся.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Успівати, -ваю, -єш, сов. в. успіти, -пію, -єш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Ой не вспіла дівчинонька край віконця сісти. Мет. 90.
Широковидий, -а, -е. Широколицый. Черк. у.
Нас спонсорують: