Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Кочувати, -чую, -єш, гл.
1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. Отари кочують по степах. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі.
2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана.
Підтерти Cм. підтирати.
Поро́бок, -бка, м. = Уток.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Почитувати, -тую, -єш, гл. Читать. Книжки німецькі так як справжні німці почитували. Почитували в церкві, що війна буде. А батюшка почитує да все кадить... по церкві.
Уписування, -ня, с. = упис.
Хвицнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались.
Царь, -ря, м. 1) Царь. До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. 2) — зі́лля. Раст. a) Orobus niger L. б) Delphinium elatum L. в) Ranunculus sceleratus L. L г) Ononis hircina Jack. 3) — сил. Раст. Delphinium elatum L. Cм. царь-зілля. Ум. царик. царько́, царьо́к.
Чернило 2, -ла, с.
1) Черная краска, употребляемая для окраски тканей и пр. Та й купили білила, ще й чорного чорнила.... Дівчатам запаски чорнити.
2) Чернила.
3) Растворъ купороса, употребляемый сапожниками для черненія сапогъ.