Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звага
звагом
звада
звадитися
звадка
звадливий
звадливо
звадник
звадниця
зважати
зважити
зважитися
звакувати
звал
звалашити
звалити
звалище
зваління
зваловитий
звалувати
звалювати
звалюватися
зваляти
звалятися
звандрувати
звання
зварити
зваритися
зваріятіти
зваряльня
зваряти
зватися
зведениця
зведенник
зведенюк
звезти
звеличити 1
звеличити 2
звеличувати
звеліти
звеніти
звенькотіти
звербувати
звергати
звереснути
зверетенитися
зверзти
звертати
звертатися
звертіти
звертітися
зверх
зверхдуба
зверхник
зверхність
зверху
звершити
звеселити
звеселіти
звеселяти
звеселятися
звести
звечеряти
звечора
звечоріти
звивати
звиватися
звивистий
звидити
звидитися
звик
звикання
звикати
звикатися
звиклий
звикнути
звильнути
звинуватити
звинути
звинутися
звиняти
звисати
звисник
звиснути
звисока
звитатися
звити
звитяга
звитяжити
звитяжний
звитяжство
звих
звихатися
звихнути
звич
звичаєвий
звичаєк
звичаїтися
звичай
звичайненький
звичайний
звичайність
звичайно
звичений
звичити
звичитися
звичка
звичме
звичний
звично
звиш
звишки
звід
звідати
звіди
звідки
звідколи
звідник
звідниця
звідніти
Брилочка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Доби́ток, -тку, м. Грабежъ, добываніе. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались. Рудч. Ск. II. 148.
Досі́патися, -паюся, -єшся, гл. Додергаться.
Занату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться.
Ліверник, -ка, м. = лірник. Шух. І. 33.
Нудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. Н. п. Він з голоду ніколи не нудився. Греб. 364.
Підсаджувати, -джую, -єш, сов. в. підсади́ти, -джу́, -диш, гл. Подсаживать, подсадить кого, помочь взобраться или сѣсть на возвышеніе. Лізь, а я підсажу тебе. Грин. II. 230.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба. Федьк.
Хвітьхвітькати, -каю, -єш, гл. = хвітькати. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Та так собі і хвітьхвітькають. Кв.
Шляхтянка, -ки, ж. Дворянка. Ум. шляхтяночка. Найдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану. Шевч. 144.
Нас спонсорують: