Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідня
звідомлення
звідси
звідтам
звідувати
звідуватися
звідукіль
звідусіль
звідци
звізда
звіздарь
звіздатий
звіздовий
звіздочка
звіздяненький
звіздяний
звій
звіку
звікувати
звіл
звільжити
звільна
звін
звінка
звінок
звіночки
звінуватися
звінчати
звінчатися
звір I
звір II
звірак
звірик
звірина
звіринець
звіриний
звіринка
звірити
звірівник
звірість
звіркувати
звіркуватий
звірний
звірник
звірно
звірня
звірок
звірокруг
звірота
звірря
звірчувати
звірювання
звірюватий
звірюка
звіря
звіряка
звіряти
звірятися
звірячий
звісен
звісити
звісний
звісно
звістити
звіститися
звістка
звість
звітати
звітатися
звітки
звіток
звітріти
звітти
звітци
звічний
звішати
звішувати
звішуватися
звіщати
звіювати
звіяшки
звладати
звогнитися
зводи
зводини
зводитель
зводити
зводитися
зводник
зводніти
звожай
звоздик
звозити
звозитися
зволення
зволити
зволікати
зволікатися
зволок
зволокти
зволочити
зволяти
зволятися
звомпити
звонець
звоник
звонки
звонок
звоночок
звонпити
звонтпити
зворот
зворота
зворочати
зворухнути
зворухнутися
зворушити
зворушитися
звохчіти
звоювати
Дев'ятилі́тник, -ку, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗОЮР. І. 113.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Істовність, -ности, ж. 1) Съѣдобность. 2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Карлючкуватий, -а, -е. Крючковатый, съ изгибомъ, изломомъ. Ніс довгий та карлючкуватий. Кв. II. 170. Писання карлючкувате.
Наполягти́ся, -ля́жуся, -жешся, гл. Твердо рѣшиться. Наполігся пан одібрать у мене землю. Н. Вол. у.
Плай, плая, м. 1) Горная тропинка. Шух. І. 76. Вх. Зн. 49. Ковала мі зазуленька на плуг, на плаї. Гол. І. 176. 2) Рядъ. Вх. Зн. 49. Ум. плаїчок. Шух. І. 39, 76. Ід бичок у плаїчок. Шух. І. 201.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Поперебивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перебити, но во множествѣ. Поперебивали їм ноги. Єв. І. IX. 31. Я вашому собаці ноги поперебиваю. Кіевск. у. Як уловлять свиню, то ноги поперебивають. Драг. 81. Уже наші жінки і подушки поперебивали. АД. II. 12.
Рострачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. ростратитися, -чуся, -тишся, гл. Растрачиваться, растратиться.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Нас спонсорують: