Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідня
звідомлення
звідси
звідтам
звідувати
звідуватися
звідукіль
звідусіль
звідци
звізда
звіздарь
звіздатий
звіздовий
звіздочка
звіздяненький
звіздяний
звій
звіку
звікувати
звіл
звільжити
звільна
звін
звінка
звінок
звіночки
звінуватися
звінчати
звінчатися
звір I
звір II
звірак
звірик
звірина
звіринець
звіриний
звіринка
звірити
звірівник
звірість
звіркувати
звіркуватий
звірний
звірник
звірно
звірня
звірок
звірокруг
звірота
звірря
звірчувати
звірювання
звірюватий
звірюка
звіря
звіряка
звіряти
звірятися
звірячий
звісен
звісити
звісний
звісно
звістити
звіститися
звістка
звість
звітати
звітатися
звітки
звіток
звітріти
звітти
звітци
звічний
звішати
звішувати
звішуватися
звіщати
звіювати
звіяшки
звладати
звогнитися
зводи
зводини
зводитель
зводити
зводитися
зводник
зводніти
звожай
звоздик
звозити
звозитися
зволення
зволити
зволікати
зволікатися
зволок
зволокти
зволочити
зволяти
зволятися
звомпити
звонець
звоник
звонки
звонок
звоночок
звонпити
звонтпити
зворот
зворота
зворочати
зворухнути
зворухнутися
зворушити
зворушитися
звохчіти
звоювати
Запіклува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Озаботиться, позаботиться о комъ. Нема кому тебе пожалувати, а ні тобою запіклуватися. МВ. ІІІ. 65.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = ночви. Шух. І. 248. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. ЧР. 285. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. Шух. І. 104, 146. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. Дещо. 68. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. Ив. 36. 5) Панцырь черепахи. Вх. Уг. 246. Ум. кори́течко, коритце.
Мачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Вырывать руками просо, гречу. Доведеться й йому мачкувати своє просо. Брац. у. 2) Идти мелкимъ шагомъ (о гуцульской лошади). Шух. І. 80.
Обкрутнути, -ся. Cм. обкручувати, -ся.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Сам, сама, саме, мѣст. 1) Самъ, сама, само. Біг дає, як сам знає. Ном. № 32. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 1423. Адже дзеркало показує пику, якої саме не баче. Ном. № 13828. 2) Самъ одинъ, одинъ только, одинъ лишь. Батько кликав їх вечеряти і не діждався; мусів сам вечеряти. Левиц. Пов. 25. Нещастя ніколи само не приходить. Ном. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929.один. Совершенно одинъ. Сам-один, як палець. Ном. № 10679.душею. Одинъ одинехонекъ. Сам-душею сижу дома.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Св. Л. 123. Сліпає старий у книжку. Рк. Левиц. Сліпає було Якимко по часловці. Левиц. І. 243.очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима. Левиц. І. 287.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый. 2) Съѣстной, съѣдобный.
Угнути, -ся. Cм. угинати, -ся.
Чиберачки Cм. чеберячка. Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки. Чуб. III. 478.
Нас спонсорують: