Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідня
звідомлення
звідси
звідтам
звідувати
звідуватися
звідукіль
звідусіль
звідци
звізда
звіздарь
звіздатий
звіздовий
звіздочка
звіздяненький
звіздяний
звій
звіку
звікувати
звіл
звільжити
звільна
звін
звінка
звінок
звіночки
звінуватися
звінчати
звінчатися
звір I
звір II
звірак
звірик
звірина
звіринець
звіриний
звіринка
звірити
звірівник
звірість
звіркувати
звіркуватий
звірний
звірник
звірно
звірня
звірок
звірокруг
звірота
звірря
звірчувати
звірювання
звірюватий
звірюка
звіря
звіряка
звіряти
звірятися
звірячий
звісен
звісити
звісний
звісно
звістити
звіститися
звістка
звість
звітати
звітатися
звітки
звіток
звітріти
звітти
звітци
звічний
звішати
звішувати
звішуватися
звіщати
звіювати
звіяшки
звладати
звогнитися
зводи
зводини
зводитель
зводити
зводитися
зводник
зводніти
звожай
звоздик
звозити
звозитися
зволення
зволити
зволікати
зволікатися
зволок
зволокти
зволочити
зволяти
зволятися
звомпити
звонець
звоник
звонки
звонок
звоночок
звонпити
звонтпити
зворот
зворота
зворочати
зворухнути
зворухнутися
зворушити
зворушитися
звохчіти
звоювати
Засльози́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи. Павлогр. у.
Иншак нар. = и́нак. Вх. Уг. 242.
Осьмина, -ни, ж. = восьмина. А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину. Мкр. Н. 12.
Палац, -цу, м. Дворецъ. Чуб. II. 57. Прийшла туди, у палац царський. Рудч. Ск. II. 50.
Погорілець, -льця, м. Погорѣлецъ. Черк. у. Погорілець хліб ззів, а солому спалив. Ном.
Познати Cм. познавати.
Скреснути, -сну, -неш, гл. О льдѣ, снѣгѣ: тронуться (весной). Скресла крига, пройшла. МВ. І. 140. Як сніг скресне, зараз сій. Скресне на ве ну. На весну поворотить. Сон-трава цвіте, скоро скресне на весну.
Тріщук, -ка, м. Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus L. Вх. Зн. 71. Ум. тріщучо́к.
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.
Нас спонсорують: