Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звідня
звідомлення
звідси
звідтам
звідувати
звідуватися
звідукіль
звідусіль
звідци
звізда
звіздарь
звіздатий
звіздовий
звіздочка
звіздяненький
звіздяний
звій
звіку
звікувати
звіл
звільжити
звільна
звін
звінка
звінок
звіночки
звінуватися
звінчати
звінчатися
звір I
звір II
звірак
звірик
звірина
звіринець
звіриний
звіринка
звірити
звірівник
звірість
звіркувати
звіркуватий
звірний
звірник
звірно
звірня
звірок
звірокруг
звірота
звірря
звірчувати
звірювання
звірюватий
звірюка
звіря
звіряка
звіряти
звірятися
звірячий
звісен
звісити
звісний
звісно
звістити
звіститися
звістка
звість
звітати
звітатися
звітки
звіток
звітріти
звітти
звітци
звічний
звішати
звішувати
звішуватися
звіщати
звіювати
звіяшки
звладати
звогнитися
зводи
зводини
зводитель
зводити
зводитися
зводник
зводніти
звожай
звоздик
звозити
звозитися
зволення
зволити
зволікати
зволікатися
зволок
зволокти
зволочити
зволяти
зволятися
звомпити
звонець
звоник
звонки
звонок
звоночок
звонпити
звонтпити
зворот
зворота
зворочати
зворухнути
зворухнутися
зворушити
зворушитися
звохчіти
звоювати
Муштрави́на, -ни, ж. Военная служба. Шевч.
Негодяй, -дяя, м. О человѣкѣ: негодный, неспособный къ дѣйствіямъ. Жена говоритъ старому мужу: Ой ти, старий негодяю, пусти ж мене, погуляю! — Ой коли ж я негодяй, — сиди дома та й гуляй! Грин. III. 309. Быть можетъ слѣд.: невгодяй = невгожай? (см.).
Огрядний, -а́, -е́ Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. І., Ум. огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собі. МВ. І.
Позасипувати, -пую, -єш, гл. = позасипати 1. У мене ворота позамикувані, жовтим піском позасипувані. Мил. 57.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Рипа, -пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. І. 80. Вх. Зн. 59. Ум. рипка.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
Сирняк, -ка, м. Сырые дрова. Вх. Зн. 30.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Чагарник, -ку, м. = чагарь. Кругом його (каміння) ріс густий чагарник. Стор. МПр. 42.  
Нас спонсорують: