Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіскритися
завісок
завістити
завісь
завіт
завітальник
завітання
завітати
завітритися
завітування
завітувати
завіть
завіхолитися
завіхтирити
завічати
завічно
завішальник
завішати
завішувати
завішуватися
за-віщо?
завіякуватий
завіяти
завкривдно
завкридно
завладати
завладіти
завліканий
завляги
завмерти
завовтузитися
завод
заводити
заводитися
заводійка
заводня
заводський
заводця
заводь
завозити
завозити 2
завозитися
завозянин
завоїстий
завойовник
завойовничий
завойовувати
заволання
заволати
заволікання
заволікати
заволікатися
заволікування
заволічка
заволока
заволоком
заволокти
заволончати
заволоть
заволочити
заволочування
заволочувати
завонитися
завоняти
завора
заворити
заворіння
заворітниця
заворітній
заворіття
заворкотати
заворожити
заворот
заворотень
заворотич
завороть
заворсити
заворситися
заворуха
заворушити
заворушитися
заворчати
завощити
завоювання
завоювати
завперше
завсегда
завсігда
завсігди
завсіди
завсідний
завсюди
завтовш
завтовшки
завторувати
завтра
завузлити
завушниці
завчас
завчасний
завчасто
завчасу
завчати
завше
завшир
зав'язати
зав'язка
зав'язник
зав'язнути
зав'язок
зав'язочка
зав'язти
зав'язування
зав'язувати
зав'язуватися
зав'ялий
зав'ялити
зав'янути
зав'яти
зага
Бицінька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Жіно́чий, -а, -е. Женскій. Жіноча річ поло припічка. Ном. № 9039. Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. Мет. 231. Жіночі примхи. МВ. І. 38.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Шевч. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. О. 1861. III. Г. Арт. 81. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Ном. № 12205. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125.
Марнува́ти, -ную, -єш, гл. Попусту, безъ толку растрачивать, истреблять. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали. Камен. у. Марнує чоловіка: бере великих у гвардію, а вони не вертаються і дітей від них нема. Камен. у. марнувати час. Попусту терять время.
Мете́лиця, -ці, ж. 1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. Н. п. Метелиця засипала як піском землю снігом. Левиц. І. 2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу. 3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1. 4) = мотилиця 2. 5) Раст. Agrostis alba L. ЗОЗО. І. 110. 6) метелиці давати. Трепать за волосы. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати. Грин. І. 109.
Приспособлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. приспособи́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться угоднымъ. Може хоть сим Богові приспособлюсь. Сим. 236.
Протистися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Мнж. 190. Трудно було протиснутись, так було багато народа. Левиц. Пов. 24.
Строк, -ку, м. 1) Срокъ. Ще й до строку далеко. Мир. Пов. II. 72. 2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. Грин. III. 559. у строках стати. Наняться на извѣстный срокъ. Ном. № 10323.
Устрашати Cм. устрашувати.
Шкалювати, -люю, -єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.
Нас спонсорують: