Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закропити
закропляти
закруглити
закружити
закрукати
закрут
закрутень
закрутити
закрутка
закрутоси
закручуваний
закручування
закручувати
закручуватися
закрюкати
закрючка
закрякати
закувати
закувікати
закудикувати
закудлати
закуйовдити
закуйовдитися
закукурікати
закульгати
закуняти
закупати
закупень
закупити
закупний
закупня
закурвити
закурити
закуріти
закуркувати
закурникати
закурювати
закурюватися
закусити
закуска
закустраний
закустрати
закут
закута
закутати
закутень
закути
закутий
закуток
закутувати
закутуватися
закутуляти
закухарювати
закушпелити
закуштрати
закуштувати
закушувати
залагоджувати
залагодити
заладнати
залазити
заламати
заламлювати
залапити
залаплювати
заласний
залатати
залатувати
залаштувати
залащитися
залаяти
залаятися
залевчник
залеглий
залеглість
залегшити
заледащіти
залежалий
залежати
залежний
залежність
залежуватися
залементувати
залепетати
залепетатися
залескотати
залескотіти
залесливий
залетіти
залетуха
залива
заливання
заливати
заливатися
заливний
залигати
залигувати
залижник
зализаний
зализати
зализувати
залиманити
залинути
залипати
залискати
залисніти
залити
залицьований
залицяйник
залицяння
залицятися
залички
заличковувати
залишати
залишатися
залишити
залишній
залишок
залиштовник
заліг
Доко́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. докоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Докашиваться, докоситься. 2) Косить до чего нибудь. Докосивсь до ночі. Докосивсь, поки й косу увірвав. Аф. 382.
Згрі́б'Я, -б'я, с. Пакля, охлопки (болѣе грубые). Вх. Уг. 249.
Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. І. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. І. 18.
Кармазин, -ну, м. 1) Сукно малиноваго цвѣта. Ном. № 13159. 2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Макс. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Мет. 411. Не важились ходити у кармазинах. К. ЧР. 64.
Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду. Левиц. Пов. 337.
Поколодне, -ного, с. Откупная плата за привязываніе колодки (на масляницѣ).
Покрівець, -вця, м. 1) Покровъ мертвеца. Драг. 67. Мнж. 159. Грин. II. 93. 2) Крышка для покрыванія пчелиныхъ ульевъ. Покрівці на вуліки ладнаю. Зміев. у. 3) Крышка, употребляемая для прикрыванія чего-либо. Сахар, паляниця — все те було понакривано плетеними покрівцями. Левиц. І. 293.
Сторожність, -ности, ж. Стороженье, карауленье. Посадимо ми, братця, (на вози) по семи молодців, а по восьмому поганялчику, по дев'ятому кашоварничку, а по десятому для сторожности. КС. 1882. XI. 231.
Усіяти, усію, -єш, гл. Засѣять. Я ж теє поле коп'єм скопаю, поп'єм скопаю і стрілками всію. АД. І. 27.
Нас спонсорують: