Альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая.
Дово́льний, -а, -е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні.
Допряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Допрядывать, допрясть. Ось допряду мички, та й будемо вечеряти.
Досо́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав.
Кудись нар.
1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма.
2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж.
Обханючувати и обхаючувати, -чую, -єш, сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Яблуня каже: «обхаюч мене».
Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
