Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засмутити
засмуткуватися
засмутніти
засмутувати
засмучати
засмучатися
заснівка
засніжити
засніжитися
засніт
заснітити
засніток
заснічувати
заснічуватися
засновання
засновиґати
засновувати
засновуватися
заснозити
заснулий
заснути
засобок
засов
засоватися
засовгати
засовень
засовець
засовка
засокотати
засолити
засолоджувати
засольщик
засопти
засоптися
засоромити
засоромлювати
засоромлюватися
засохлий
засохляний
засохнути
засохти
заспаний
заспати
заспатися
заспів
заспівати
заспівувати
заспіль
заспокоїти
заспокоювати
заспокоюватися
заспоритися
зассати
зассатися
застав
застава
заставати
заставити
заставка
заставляти
заставлятися
заставний
заставник
заставонька
заставочка
заставщина
застайка
засталитися
засталятися
застанова
застановити
застановляти
застановлятися
застарений
застарцювати
застаршинувати
застати
застаткувати
застебнути
застелити
застеляти
застелятися
застигати
застиглий
застигти
застидити
застилати
застилатися
застібати
застібатися
застібка
застіжечка
застіжина
застіжка
застілля
застілок
застільний
застовбурчитися
застогнати
застолітній
засторонок
засторцювати
засторчити
застоювати
застоюватися
застояний
застояти
застрахати
застрашити
застрашитися
застрекотати
застрелити
застрибати
застривати
застромити
застругати
застругувати
заструпитися
заструплюватися
застрявати
Гірошник, -ка, м. Раст. Spiraea Ulmaria L. ЗЮЗО. І. 137.
Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.
Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Лесть, -ти, ж. = лестощі. Рк. Левиц. Смерть лести не знає. Ном. № 8252. Тобою чоловік великий і у честі, але по всяк час у гріховній лесті на Христа воює. Чуб. ІІІ. 17. ле́стю упадати. Поддабриваться. Сидить Гриць на важниці, тяженько здихає, а до його чорнявая лестю упадає. Чуб. V. 1038.
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Обмурзаний, -а, -е. = замурзаний. Лохв. у.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Устрочити, -чу, -чиш, гл. Замѣтить, прослѣдить. Та молодиця і устрочила, которий це сказав. Грин. І. 292.
Нас спонсорують: