Брама, -ми, ж.
1) Ворота. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш.
2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Cм. брам. Ум. брамка, брамочка.
Вилух, -ха, м. = валах.
Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Відсилають у солому спати. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо.
Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими.
Ля́лечка, -ки, ж. Ум. отъ лялька.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече.
Підкуса, -си, ж. Искушеніе.
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? «Хто?» — Хтокало.
