Вичваритися, -рюся, -ришся, гл. Выздоровѣть, поправиться.
Вороття, -тя, с. = воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Буде каяття на світі, — вороття не буде.
Захожуваты, -жую, -ешъ, гл. = захожаты.
Киринити, -ню, -ниш, гл.
1) Вскапывать, взрывать.
2) Приводить въ безпорядокъ.
8) Пачкать, марать.
Намі́шуваник, -ка, м. Родъ хлѣба. Було, що понапікаємо паляниць, намішуваників!
Недомірок, -рка, м. Рыба менѣе средней величины.
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
2) — кого́. Поссорить.
3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Теля, -ляти, с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ум. телятко, телятонько, теляточко.
Тяги 2 меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги.