Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заситарити
заситити
засититися
засихати
засичати
засияти
засіб
засібний
засібно
засів
засівальник
засівати
засіватися
засідатель
засідательський
засідати
засіди
засідлати
засідок
засік
засікати
засілля
засінок
засіпати
засіпатися
засіріти
засіркувати
засісти
засічи
засіяти
заскаба
заскабити
заскаблювати
заскавучати
заскакати
заскакувати
заскалити
заскалка
заскалля
заскаратися
заскаржити
заскварчати
заскепити
заскиглити
заскімлити
заскіпати
засклепити
засклити
заскліти
заскорбити
заскороджувати
заскородити
заскреготати
заскреготіти
заскрипіти
заскубати
заскубувати
заскучати
заслабіти
заслабнути
заслабти
заславлений
засланець
заслання
засластьонити
засластьонитися
заслати I
заслати II
заслебезувати
заслинити
заслинювати
заслинюватися
заслідити
заслінка
засліпити
засліпляти
засліплятися
заслона
заслонити
заслонка
заслоняти
заслонятися
заслуга
заслуженина
заслуженник
заслуженька
заслужина
заслужити
заслужувати
заслужчина
заслухатися
заслухуватися
засльозити
засльозитися
засльотитися
засмагнути
засмажити
засмажка
засмажувати
засмакувати
засмалити
засмальцьовувати
засмалювати
засмалюватися
засмачити
засмердіти
засмердітися
засмикати
засмикувати
засмітити
засмічувати
засмішити
засміяти
засміятися
засмоктаний
засмоктати
засмоктувати
засмоктуватися
засмолити
засмолювати
А́вторство, -ва, с. Авторство. Желех.
Довжико́ві я́годи = Деречі. Деречі по конотопській, а по нашому довжикові люди. Ном. № 14035.
Жи́зність, -ности, ж. 1) Жизнь, жизненность. Не попустимо ляхові Польщі, поки нашої жизности. Мет. 400. Мені казав один чоловік, що в цім году буде кінець жизности, а як инакше сказать — страшний суд. Грин. Изъ устъ, 205. 2) Плодородность, плодоносность.  
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Над'їда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. над'ї́сти, -ї́м, -їси́, гл. Съѣдать, съѣсть часть. Желех.
Нескладно нар. Нескладно. А бреше так нескладно.
Піддобрювати, -рюю, -єш и піддобря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. піддо́брити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сдабривать, сдобрить, подправлять, подправить. Всяку гутір піддобряла мов медком словами. Мкр. Н. 22. 2) Задабривать, задобрить. Піп був піддобрений, то й звінчав, хоч літа й не вийшли дівчині. Волч. у.
Хмизувати, -зую, -єш, гл. 1) Бить прутомъ. Хмизує добре. 2) Покрывать хмизом.
Цьон меж. = цінь. Вх. Лем. 481.
Нас спонсорують: