Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін.
Вивадити, -джу, -диш, гл. Выпречь. Мусів коні вивадити.
Вигинистий, -а, -е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то.
2) Гибкій. Дубець вигинистий.
Відповіщати, -щаю, -єш, сов. в. відповістити, -щу, -стиш, гл. Разсказывать, разсказать. Чую, що стара за мене одповіщає. Люде всі як раз нам і відповістили. Як почала вона говорити, то і за себе все сказала, і за нас одповістила.
Волокно, -на, с. Волокно. Ум. волоконце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце.
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Утяв до гапликів.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Стукни, грякни копитами у ворота. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули.
Усукати, -чу, -чеш, гл. Ссучить Ой устав, устав, три свічки всукав. Бурлак свічки до церкви не всуче.