Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зівка

Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Бурхайло, -ла, м. Порывистый вѣтеръ, штормъ.
Відрахувати, -хую, -єш, гл. Отсчитать. Пан нехай відрахують тілько за кождих п'ятнадцять огірків, що там тому. Чуб.
Гетьманша, -ші, ж. Жена гетмана. Шевч. 144. К. ЧР. 131.
Заве́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать «вей-мир». «Яку торбу, якого баранця?» — завышали жиди. Рудч. Ск. II. 132.
Зани́зування, -ня, с. Способъ вышиванья, при которомъ нитка продѣвается сквозь полотно постоянно въ одномъ направленіи и узоръ получается съ обѣихъ сторонъ ткани. Вас. 193.
Зармути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = засмутитися. Угор. Гол. III. 490.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44. Померші діти, недоноски, що мати звергла. Г. Барв. 350.
Картопелина, -ни, ж. = картоплина.
Пряжа, -жі, ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону». Чуб. V. 175.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.