Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зівка

Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІВКА"
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Грабарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься земляными работами.
Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Дріботу́ха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Ніхтогісінько мѣст. нескл. Рѣшительно никто. Не ти брехню провадиш, бо ніхтогісінько не чув і не бачив такого. Старод. у.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Приворотний, -а, -е. Приколдовывавший, привлекающій. Приворотне зілля. Ном. № 246.
Споряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Готовиться, собираться, собраться, приготовляться, приготовиться; устраиваться. А далі ото вже й до весілля стали споряжаться. Рудч. Ск. І. 151. Ярмарок почав споряжатись. О. 1862. IX. 69.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.