Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколивати
заколисати
заколисувати
заколихати
заколихувати
заколихуватися
заколоджувати
заколоситися
заколот
заколота
заколоти
заколотися
заколотити
заколотитися
заколоток
заколочувати
заколупити
заколядувати
закомезитися
закомешитися
закомірок
закон
законити
законний
законність
законовалити
законодавець
законтрактувати
законюватися
законяти
законятися
закопанець
закопати
закопилити
закопилювати
закопирсати
закопирчувати
закопотіти
закопошитися
закоптити
закоптілий
закопування
закопувати
закопуватися
закопчувати
закопчуватися
закордонець
закордонний
закордонник
закоренити
закоренювати
закоренюватися
закоржавіти
закоростявіти
закортіти
закорчавіти
закорючити
закосити
закосичити
закосичувати
закосичуватися
закосок
закостричитися
закосянин
закот
закота
закотистий
закотити
закоханець
закоханий
закохання
закохати
закохувати
закохуватися
закоцюрбитися
закочистий
закочувати
закочуватися
закоштувати
закошувати
закощавіти
закрадатися
закрайок
закрапати
закрасити
закрасти
закрастися
закрасуватися
закрашати
закрашатися
закраяти
закректати
закрепа
закрепити
закрепитися
закривання
закривати
закриватися
закривдити
закривити
закривитися
закривіти
закрильщик
закрити
закритний
закричати
закришити
закришка
закришталюватися
закришувати
закрівавити
закрівавитися
закріпа
закріпити
закріпляти
закріплятися
закріпостити
закріпощати
закріпощатися
закровлений
Гамуз, -зу, м. 1) Мякоть, мязга. 2) потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76. 3) гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Екатер. г. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу. Лубен. у.
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Коминок, -нка, м. 1) Ум. отъ ко́мин 1 и 2. 2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ. Уман. у. Шух. І. 229.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Поклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поклони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наклонять, наклонить. 2) Кланяться, поклониться, посылать поклонъ. То не сива зозуля закувала, як сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Мет. 356.
Розгрязити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь. Знову розгрязять свині коло порога грязь. Черк. у. Cм. розгрузити.
Скреготня, -ні, ж. = скреготання. Там буде плач і скреготня зубів. Єн. Л. ХІІІ. 28.
Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав. Вх. Лем. 469.
Нас спонсорують: