Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди?
Довгоно́гий, -а, -е. Длинноногій. Довгоногий як чапля.
Калинник, -ка, м.
1) Пирогъ или хлѣбъ спеченный съ калиною.
2) Кисель изъ калины.
Пихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пихкати. Дай люльку, я разів зо три пихну. Захотілось... птичі люлечки пихнути.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви.
Розставатися, -таюся, -єшся, сов. в. розстатися, -стануся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Ох і тяжко-важко, як хто кого любить, а ще тяжче, як хто розстається.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл.
1) Втягивать, втянуть.
2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк.