Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задирак
задирака
задиракуватий
задирати
задиратися
задирга
задиркуватий
задирливий
задирчастий
задих
задиханий
задихатися 1
задихатися 2
задихливий
задишливий
задівати
задіватися
заділитися
заділувати
задіти 2
задіяний
задки
задкувати
задля
задлятися
задмухати
заднити
задниця
задній
задніпров'я
задніпрянець
задніпрянський
заднянка
задобід
задобіддя
задобідній
задобре
задовбати
задовбувати
задовжатися
задовжитися
задовіл
задоволення
задовольнити
задовольняти
задоїти
задок
задосить
задощитися
задрати
задратувати
задриґати
задристати
задристатися
задріботіти
задріжати
задрімати
задріматися
задрімнути
задріпа
задріпанець
задріпаний
задріпанка
задріпати
задріпувати
задріпуватися
задробити
задрочитися
задруге
задрьопаний
задубити
задубіти
задублювати
задублюватися
задубти
задувати
задувка
задудніти
задум
задума
задуманий
задуманість
задумати
задумливий
задумувати
задумуватися
задумшливий
задунайський
задурити
задуркати
задурювати
задути
задутий
задутися
задуха
задушити
задушитися
задушний
задушник
задушниця
задуявка
задьор
задьорний
задякувати
заєдно
заєць зайця
заєчка
зажадати
зажаліти
зажалкувати
зажарити
зажарітися
зажартий
зажартість
зажартувати
зажати
зажахтіти
зажвакати
заждати
зажевріти
Ані! сз. См. союзъ А.
Ви мѣст. Вы. Як ви нам, так і ми вам. Ном. № 7220.
Візниця, -ці, м. = візник. МУЕ. ІІІ. 114.
Засльоти́тися, -ти́ться, гл. безл. Наступить дождливой погодѣ. Уже засльотилось, не можна молотити. Н. Вол. у.
Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. Ном. № 10973. На майдані збилось багацько народу. Стор. МПр. 50. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. K. Іов. 82. на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Мир. Пов. І. 125. Ти на свою худобу тим часом збився б. Г. Барв. 179. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. Новомоск. у. ( Залюбовск.).з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Г. Арт. (О. 1861. III. 87). 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. Федьк. III. 141. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. Св. І. V. 7. бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх. МВ. ІІ. 185.
Овесковий, -а, -е. Относящійся къ овеску 2. овескова кривулька. Въ вышивкѣ: зигзаговидная линія. (Залюб.). овескові клинці. Половина узора овесок. (Залюб.).
Пораненьку нар. Ранехонько. Ой у неділю рано-пораненьку, ой то ранніми зорями. ЗОЮР. І. 24.
Рання, -ня, с. = ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. Св. Л. 46. що-рання = що ранку. Що-рання по сто палок давати. Чуб. V. 984.
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Нас спонсорують: