Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задирак
задирака
задиракуватий
задирати
задиратися
задирга
задиркуватий
задирливий
задирчастий
задих
задиханий
задихатися 1
задихатися 2
задихливий
задишливий
задівати
задіватися
заділитися
заділувати
задіти 2
задіяний
задки
задкувати
задля
задлятися
задмухати
заднити
задниця
задній
задніпров'я
задніпрянець
задніпрянський
заднянка
задобід
задобіддя
задобідній
задобре
задовбати
задовбувати
задовжатися
задовжитися
задовіл
задоволення
задовольнити
задовольняти
задоїти
задок
задосить
задощитися
задрати
задратувати
задриґати
задристати
задристатися
задріботіти
задріжати
задрімати
задріматися
задрімнути
задріпа
задріпанець
задріпаний
задріпанка
задріпати
задріпувати
задріпуватися
задробити
задрочитися
задруге
задрьопаний
задубити
задубіти
задублювати
задублюватися
задубти
задувати
задувка
задудніти
задум
задума
задуманий
задуманість
задумати
задумливий
задумувати
задумуватися
задумшливий
задунайський
задурити
задуркати
задурювати
задути
задутий
задутися
задуха
задушити
задушитися
задушний
задушник
задушниця
задуявка
задьор
задьорний
задякувати
заєдно
заєць зайця
заєчка
зажадати
зажаліти
зажалкувати
зажарити
зажарітися
зажартий
зажартість
зажартувати
зажати
зажахтіти
зажвакати
заждати
зажевріти
Багатенький, -а, -е., Ум. отъ багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Рудч. Ск. II. 167. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька. Чуб. V. 115.
Верхнина, -ни, ж. Сливки. Вх. Зн. 6, 37. Ум. верхнинка.
Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати. Г. Барв. 315.
Голубоцві́товий, -а, -е. Голубого цвѣта. Встрѣчено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Осідати, -да́ю, -єш, сов. в. осісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = обсідати, обсісти 1 и 2. Чи бач, як медяник мухи обсіли — зжени лишень. Кобел. у. Осядуть думи, розіб'ють на стократ серце і надію. Шевч. 2) Садиться, сѣсть. Він осівсь на возі. Мкр. Н. 22. Ти осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97. Так бились (птахи і звіри) цілий день, а потім увечері осіли усі опочивати. Рудч. Ск. І. 141. Не встояла вона на ногах і осіла знов на траву. Левиц. І. 31. 3) Осѣдать, осѣсть. Пил на дорозі осів. Чуб. І. 34. Ой у Краснім на ставочку туман осідає. АД. І. 54. 4) Поселяться, поселиться. Татарський беріг Славутиці... осіло козацтво. К. Кр. 23. Пішли вони у ліс, щоб знайти там собі угоду,. щоб осісти. Рудч. Ск. І. 131. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. Удову сердешну такі злидні осіли, що живий жаль. Кобел. у.
Перемежовувати, -вую, -єш, сов. в. перемежувати, -жую, -єш, гл. Перемежевывать, перемежевать.
Примирятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примиритися, -рю́ся, -ришся, гл. = примиряти, примирити. В чорному ходи, до скажуть: ледащиця; а в білому ходи, до скажуть: чепуриться! Сама не знаю, як із ними примириться. Чуб. V. 859.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Спутувати, -тую, -єш, сов. в. спутати, -таю, -єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Мет. 289. Спутав коні, сам не можу заснути. Чуб. V. 379.
Тіснина, -ни, ж. Тѣсный, узкій проходь. Тіснина в петрах. К. ЦН. 242.
Нас спонсорують: