Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задирак
задирака
задиракуватий
задирати
задиратися
задирга
задиркуватий
задирливий
задирчастий
задих
задиханий
задихатися 1
задихатися 2
задихливий
задишливий
задівати
задіватися
заділитися
заділувати
задіти 2
задіяний
задки
задкувати
задля
задлятися
задмухати
заднити
задниця
задній
задніпров'я
задніпрянець
задніпрянський
заднянка
задобід
задобіддя
задобідній
задобре
задовбати
задовбувати
задовжатися
задовжитися
задовіл
задоволення
задовольнити
задовольняти
задоїти
задок
задосить
задощитися
задрати
задратувати
задриґати
задристати
задристатися
задріботіти
задріжати
задрімати
задріматися
задрімнути
задріпа
задріпанець
задріпаний
задріпанка
задріпати
задріпувати
задріпуватися
задробити
задрочитися
задруге
задрьопаний
задубити
задубіти
задублювати
задублюватися
задубти
задувати
задувка
задудніти
задум
задума
задуманий
задуманість
задумати
задумливий
задумувати
задумуватися
задумшливий
задунайський
задурити
задуркати
задурювати
задути
задутий
задутися
задуха
задушити
задушитися
задушний
задушник
задушниця
задуявка
задьор
задьорний
задякувати
заєдно
заєць зайця
заєчка
зажадати
зажаліти
зажалкувати
зажарити
зажарітися
зажартий
зажартість
зажартувати
зажати
зажахтіти
зажвакати
заждати
зажевріти
Довго́вастий, довго́ватий, -а, -е. Продолговатый. Канев. и Черкас. у. Ставочок довговастий.
За́здрість, -рости, ж. Зависть. Нема щастя без заздрості. Ном. № 1713. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.мати на кого. Завидовать кому. Заздрість має на його. Н. Вол. у.
Зака́з, -зу, м. 1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Конина, -ни, ж. 1) Лошадь, конь. Та купуй уже, купуй, — славная конина. Рудан. IV. 18. 2) Конина, лошадиное мясо.
Письменство, -ва, с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341.
Підрізування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підрізувати.
Поналяпувати, -пую, -єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує. Богодух. у.
Свинарювати, -рюю, -єш, гл. Быть свинопасомъ. Тобі, дружко, не дружкувати, тобі, дружко, свинарювати, з довгою ломакою, з чорною собакою. Свад. п.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Нас спонсорують: