Бочанець, -нця, бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Довгоп'я́тий, -а, -е. Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довюп'ятий. Узяв би я ворону, так довго п'ята.
Зани́в, -ву, м. То-же, что и толока (пастбище для скота), но находящаяся за полями.
Запля́ми́тися, -млю́ся, -м́ишся, гл. Запятнаться, запятниться. Прокинулась, не стямилась, як спідничка заплямилась.
Зрівноважити, -жу, -жиш, гл. Уравновѣсить.
Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Тілько в світі правди, що рідная мати. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. старша мати. Настоятельница монастыря. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить.
Накоти́ти I, -ся. Cм. накочувати, -ся.
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Уберечи, -режу, -жеш, гл. = уберегти.