Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заліжка
заліззя
залізко
залізний
залізник
залізняк
залізо
залізовина
залізти
залізце
залізяка
залізяний
залізянка
залізячка
залім и залом
залінуватися
заліпити
заліплювати
заліплюватися
залісок
залітати
заліток
залітошній
залітувати
залічити
залічитися
залляти
залог
залога
заложатися
заложити
залоза
залозувати
залозуватий
залозяка
залоїтися
залоктати
залом
залома
заломистий
заломити
залопом
залопотіти
залоптати
залоскотати
залубиці
залубка
залубний
залубниці
залубуватіти
залулукати
залунати
залупа
залупати
залупити
залуплювати
залуплюватися
залупчистий
залускати
залускотіти
залучати
залучник
залущати
зальоги
зальопати
зальоти
зальотний
зальотник
залюбити
залюбки
залюблювати
залюблюватися
залюднення
залюднити
залюдніти
залюдняти
залюднятися
залюляти
залюпатися
залютий
залютувати
залютуватися
залягання
залягати
залякати
залякатися
залякувати
залямувати
залямчитися
заляпати
заляпотіти
заляскати
заляскотіти
залячи
залячися
залящати
замагати
замазати
замазка
замазувати
замазуватися
замазура
замазурити
замазуритися
замазуха
замазчити
замазчитися
замаїти
замайструвати
замайструватися
замакітритися
замалим
замалювати
замалярувати
замандюритися
заманити
заманка
заманутися
заманячити
замарити
Висихати, -хаю, -єш, сов. в. висхнути, и висохти, -хну, -неш, гл. Высыхать, высохнуть. Сохнуть наші яри, висихає наша вода. Левиц. І. 203. Кухоль ходить, переходить, так і висихає. Шевч. 125.
Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Мет. 81. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Н. п. Без вірного друга великая туга. Ном. № 9021. Прошу тебе, милий, вірними словами. Мет. 47. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ном., стр. 290, № 3. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Глейок, -йку, м. 1) Ум. отъ глей. 2) Смѣсь охристой глины съ пескомъ (красящее вещество). Вас. 182.
Заго́лювати, -люю, -єш, сов. в. заголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Підтичка, -ки, ж. 1) = підтічка. Kolb. І. 37. 2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запаску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи. Вас. 170.
Поломитися, -млюся, -мишся, гл. Сломаться. Дорогою вісь поломилася. КС. 1883. III. 671. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370. Плужок... не поламлеться. Г. Барв. 195. Свічки не поламнуться, як оцюди положу? Пирят. у.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Торбан, -на, м. Торбанъ, музыкальный инструментъ. КС. 1892. III. 381. Козак грає на торбані, за ним дівки, коби лані. Гол. III. 57.
Унигати, -гаю, -єш, гл. За морить, утомить. Оце унигав коня. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: