Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заліжка
заліззя
залізко
залізний
залізник
залізняк
залізо
залізовина
залізти
залізце
залізяка
залізяний
залізянка
залізячка
залім и залом
залінуватися
заліпити
заліплювати
заліплюватися
залісок
залітати
заліток
залітошній
залітувати
залічити
залічитися
залляти
залог
залога
заложатися
заложити
залоза
залозувати
залозуватий
залозяка
залоїтися
залоктати
залом
залома
заломистий
заломити
залопом
залопотіти
залоптати
залоскотати
залубиці
залубка
залубний
залубниці
залубуватіти
залулукати
залунати
залупа
залупати
залупити
залуплювати
залуплюватися
залупчистий
залускати
залускотіти
залучати
залучник
залущати
зальоги
зальопати
зальоти
зальотний
зальотник
залюбити
залюбки
залюблювати
залюблюватися
залюднення
залюднити
залюдніти
залюдняти
залюднятися
залюляти
залюпатися
залютий
залютувати
залютуватися
залягання
залягати
залякати
залякатися
залякувати
залямувати
залямчитися
заляпати
заляпотіти
заляскати
заляскотіти
залячи
залячися
залящати
замагати
замазати
замазка
замазувати
замазуватися
замазура
замазурити
замазуритися
замазуха
замазчити
замазчитися
замаїти
замайструвати
замайструватися
замакітритися
замалим
замалювати
замалярувати
замандюритися
заманити
заманка
заманутися
заманячити
замарити
Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда. Екатериносл.
Діли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.
Домога́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. домогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. Требовать, добиваться, добиться, настойчиво просить. Поки було доможемось молока у пана, або тарані, то краще сами собі купимо. Лебедин. у.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Погамувати, -му́ю, -єш, гл. Остановить, усмирить.
Помутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) = скаламутитися. 2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува. Мир. Пов. І. 171.
Порадниця, -ці, ж. Совѣтница. Ой мати, мати — порадниця в хаті. Мет. 260. Сестриці ви, порадниці, порадьте ж ви мене. Мет. 186. Ум. порадничка. Моя матінко, моя й порадничко. Мил. 197.
Сало, -ла, с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Стор. МПр. 60. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. Кобел. у. Угорск.: внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) залити сала за шкуру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. Стор. МПр. 45. 5) дідове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Шух. І. 22. Ум. сальце. Плямка собі сальце. Ном. № 1137. По чарці випємо, сальця ззімо шматок. Гліб.
Сумнитися, -миюся, -нишся, гл. Сомнѣваться. Ми не сумнились, що за сим первим і найважнішим фактом.... постануть уже инші факти. К. ХП. 13.
Худнути, -ну, -неш, гл. Худать, тощать. Зміев. у. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути. Грин. І. 300.
Нас спонсорують: