Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заліжка
заліззя
залізко
залізний
залізник
залізняк
залізо
залізовина
залізти
залізце
залізяка
залізяний
залізянка
залізячка
залім и залом
залінуватися
заліпити
заліплювати
заліплюватися
залісок
залітати
заліток
залітошній
залітувати
залічити
залічитися
залляти
залог
залога
заложатися
заложити
залоза
залозувати
залозуватий
залозяка
залоїтися
залоктати
залом
залома
заломистий
заломити
залопом
залопотіти
залоптати
залоскотати
залубиці
залубка
залубний
залубниці
залубуватіти
залулукати
залунати
залупа
залупати
залупити
залуплювати
залуплюватися
залупчистий
залускати
залускотіти
залучати
залучник
залущати
зальоги
зальопати
зальоти
зальотний
зальотник
залюбити
залюбки
залюблювати
залюблюватися
залюднення
залюднити
залюдніти
залюдняти
залюднятися
залюляти
залюпатися
залютий
залютувати
залютуватися
залягання
залягати
залякати
залякатися
залякувати
залямувати
залямчитися
заляпати
заляпотіти
заляскати
заляскотіти
залячи
залячися
залящати
замагати
замазати
замазка
замазувати
замазуватися
замазура
замазурити
замазуритися
замазуха
замазчити
замазчитися
замаїти
замайструвати
замайструватися
замакітритися
замалим
замалювати
замалярувати
замандюритися
заманити
заманка
заманутися
заманячити
замарити
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате. О. 1861. IX. 192.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Подумати, -маю, -єш, гл. 1) Подумать; поразмыслить. Ой вийду я до Дунаю, стану, подумаю; стану, подумаю, що долі не маю. Чуб. V. 214. Хиба ти подумала, що я украв? Рудч. Ск. II. 25. 2) Задумать. Подумай жениться — то й діток копиця. Ном. 3) — на кого. Заподозрить кого. На Антося ніхто й не подумав. Св. Л. 183.
Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. АД. І. 212. Поклони покладати. Г. Барв. 106. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. АД. І. 193. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. АД. І. 90. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. Гол. ІІІ. 478. 4) = паренити. Вх. Зн. 46. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Волын. г. Двори собі поклав на боці від своєї мами. Гн. І. 153. 6)гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. І. 187. 7)надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. Стор. МПр. 93. 8)гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? АД. І. 188. Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Розгніватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався? Чуб. V. 830.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Трусак, -ка, м. = трусь. Вх. Зн. 71.
Чужоварник, -ка, м. Раст. Phlomis tuberosa L. ЗЮЗО. І. 131.
Нас спонсорують: