Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заліжка
заліззя
залізко
залізний
залізник
залізняк
залізо
залізовина
залізти
залізце
залізяка
залізяний
залізянка
залізячка
залім и залом
залінуватися
заліпити
заліплювати
заліплюватися
залісок
залітати
заліток
залітошній
залітувати
залічити
залічитися
залляти
залог
залога
заложатися
заложити
залоза
залозувати
залозуватий
залозяка
залоїтися
залоктати
залом
залома
заломистий
заломити
залопом
залопотіти
залоптати
залоскотати
залубиці
залубка
залубний
залубниці
залубуватіти
залулукати
залунати
залупа
залупати
залупити
залуплювати
залуплюватися
залупчистий
залускати
залускотіти
залучати
залучник
залущати
зальоги
зальопати
зальоти
зальотний
зальотник
залюбити
залюбки
залюблювати
залюблюватися
залюднення
залюднити
залюдніти
залюдняти
залюднятися
залюляти
залюпатися
залютий
залютувати
залютуватися
залягання
залягати
залякати
залякатися
залякувати
залямувати
залямчитися
заляпати
заляпотіти
заляскати
заляскотіти
залячи
залячися
залящати
замагати
замазати
замазка
замазувати
замазуватися
замазура
замазурити
замазуритися
замазуха
замазчити
замазчитися
замаїти
замайструвати
замайструватися
замакітритися
замалим
замалювати
замалярувати
замандюритися
заманити
заманка
заманутися
заманячити
замарити
Бирса, -си, ж. 1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра. Як набіжить бирса, то й млин повалить. Кіев. 2) Эпилепсія, падучая болѣзнь. Канев. у.
Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. К. Досв. 140. Галя його заспокоювала, голубила. Мир. ХРВ. 389.
Напліндрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Награбить. Золото, що ми напліндрували. К. Бай. 91.
Наскіпати Cм. наскіпувати.
Повиплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Виплодиться, вивестися (о многихъ).
Погонець, -нця, м. 1) = погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Прорісь, -сі, ж. = проріст. Прорісь пішла.
Стишіти, -шію, -єш, гл. Стихнуть. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Хазяйство, -ва, с. 1) Хозяйство. Мірошник мав хороший млин, — в хазяйстві не аби що він. Гліб. 2) соб. Хозяева. Далі почали усе білш, усе білш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пійшли до волости. Кв. II. 164. Ум. хазяйствечко. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу. Рудч. Ск. І. 149. Мав собі домочок і садочок, і город, — невеличке та хороше хазяйствечко. МВ. І. 17.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
Нас спонсорують: