Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заліжка
заліззя
залізко
залізний
залізник
залізняк
залізо
залізовина
залізти
залізце
залізяка
залізяний
залізянка
залізячка
залім и залом
залінуватися
заліпити
заліплювати
заліплюватися
залісок
залітати
заліток
залітошній
залітувати
залічити
залічитися
залляти
залог
залога
заложатися
заложити
залоза
залозувати
залозуватий
залозяка
залоїтися
залоктати
залом
залома
заломистий
заломити
залопом
залопотіти
залоптати
залоскотати
залубиці
залубка
залубний
залубниці
залубуватіти
залулукати
залунати
залупа
залупати
залупити
залуплювати
залуплюватися
залупчистий
залускати
залускотіти
залучати
залучник
залущати
зальоги
зальопати
зальоти
зальотний
зальотник
залюбити
залюбки
залюблювати
залюблюватися
залюднення
залюднити
залюдніти
залюдняти
залюднятися
залюляти
залюпатися
залютий
залютувати
залютуватися
залягання
залягати
залякати
залякатися
залякувати
залямувати
залямчитися
заляпати
заляпотіти
заляскати
заляскотіти
залячи
залячися
залящати
замагати
замазати
замазка
замазувати
замазуватися
замазура
замазурити
замазуритися
замазуха
замазчити
замазчитися
замаїти
замайструвати
замайструватися
замакітритися
замалим
замалювати
замалярувати
замандюритися
заманити
заманка
заманутися
заманячити
замарити
Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Дожи́н, -ну, м. Конецъ жатвы.
Допомо́га, -ги, ж. Помощь, пособіе. Грин. II. 38. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. К. ЧР. 398. Я тобі буду в допомозі. Грин. II. 32.
Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звичайности. Изъ вѣжливости. Левиц. Пов. 32.
Ож сз. 1) Вотъ. Ож побачить. Левиц. І. 166. 2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Гол. IV. 409. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали. Гол. IV. 505.
Очевидьки, очевидячки, нар. Очевидно, явно, на глазахъ, предъ глазами. Всі очевидьки їх поважали. Левиц. І. 385. Потомок перевертня очевидячки вертався до свого роду. Левиц. І. 161. Стережеться він виявити свою тугу очевидячки. Чаще съ предлогомъ у. Вони тебе у очевидьки ошукують. К. ЧР. 301. (Вовки) іззіли у очевидячки лошака. Рудч. Ск. І. 90. Не приснилось, а в очевидячки явилось. К. ЦН. 230. Христі, мов живе, усе те стало в очевидячки. Мир. Пов. II. 84.
Прорвати, -ся. Cм. проривати, -ся.
Скоблити, -лю, -лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63.
Скотячий, -а, -е. Скотскій. Скотячий гній. Херс.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Нас спонсорують: