Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіниця

Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНИЦЯ"
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини. К. XII. 65.
Завихри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. Н. Вол. у.
Зарі́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зарівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Равнять, сравнять. Благородним нашим трупом рови зарівняєм. К. Досв. 179.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Муселе́ць, -льця́, м. 1) Напитокъ: вареный медъ, также разведенный медъ, настоянный на ягодахъ, съ которыхъ слита наливка. Маркев. 170.
Неспосібний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Скрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. скраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить. К. ЧР. 39. К. Не 109. Красним цвітом іскрашають. Грин. III. 638.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці. Чуб. IV. 652.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном. 2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.