Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіниця

Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІНИЦЯ"
Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Деліка́тність, -ности, ж. Нѣжность.
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ. Аф.
Зубровий, -а, -е. Зубровый. Друга трубонька та мідяная, третя трубонька та зубровая. Гол. II. 61.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Слиня, -ні, ж. = слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня. Чуб. V. 141.
Солов'я, -яти, с. Птенецъ-соловей. На калині соловя. Грин. III. 86. Ум. солов'ятко. А в городі мятка, в саду солов'ятка. Н. п.
Тонісінько нар. Очень, чрезвычайно тонко.
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці! Полт. г.
Цвіточок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.