Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичливий

Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВИЙ"
Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима. Мир. ХРВ. 306.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.
Невзаміту нар. Незамѣтно, непримѣтно.
Пацю! меж. = паць. Лохв. у.
Приморити, -рю́, -риш, гл. Приморить.
Скоробагатько, -ка, м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Царя, -ряти, с. = цареня. Шевч. ІІ. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.