Бриль, -ля, м. Шляпа. Старий сидів в сорочці білій, в брилі, на приспі. На голову бриль наложив. простий бриль. Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы. Ум. брилик, бриличок, брилець.
Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав.
За́спіль нар. Сплошь, подрядъ.
Зучати, -ча́ю, -єш, сов. в. зучи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пріучать, пріучить. Зучай дитину чистенько коло себе ходити. Ви його не зучайте курити.
Намина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нам'я́ти, -мну, -не́ш, гл. 1) Мять, помять; наминать, намять. В руках груша аж помнякшала, — так її наминає. найняти чуба. Выдрать за волоса. 2) Только несов. в. Жадно ѣсть. Голодний, — так наминає!
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Праворуч нар. Направо.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Схибнутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) = схитнутися. Пливе човен води повен, коли б не схибнувся. Схибнувсь віз. Гадки в неї схибнулися.
2) Не устоять. Ось уже й татарський баша.... наближається. Наші схибнулись, — далі. Татарюги навздогін.
Цвіріньок, -нька, м. = цвіркун.
