Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зичливий

Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИЧЛИВИЙ"
Відсочитися, -чуся, -чишся, гл. Отстать отъ знакомыхъ, раззнакомиться. Конот.
Дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. І. 32.
Дрябча́к, -ка́, м. Раст. Cirsium lanceolatum.
Заплю́снути, -ну, -неш, гл. Заплеснуть. У човен хвиля заплюснула.
Плугарь, -ря́, м. = плугатарь.
Поосміювати, -юю, -єш, гл. = пообсміювати.
Постелити, -ся. Cм. постеляти, -ся.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Сеймувати, -му́ю, -єш, гл. Участвовать въ сеймѣ.
Соннивиця, -ці, ж. = сонливиці. Мил. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.