Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазувати
зазувистий
зазуленька
зазулька
зазуля
заіржавіти
заіржати
заіскрити
заіскритися
заїдання
заїдати
заїдатися
заїди
заїдки
заїдливий
заїдня
заїжджати
заїжджий
заїжка
заїзд
заїздити
заїздити 2
заїздний
заїка
заїкатися
заїкуватий
заїнько
заїхати
заїчище
заїчка
зайвий
зайвина
зайво
зайворонок
зайда
зайдей
зайдений
зайдея
зайдиголова
зайдикати
зайдисвіт
зайдочка
займання
займанщина
займань
займати
займатися
займина
займити
займище
зайняти
зайолзаний
зайолозити
зайом
зайти
зайців
зайча
зайчатина
зайчачий
зайченя
зайчик
зайчиха
зайчиця
зайчичок
зайшлий
зак
закабли
закаблук
закаблучити
закаблучувати
закавраш
закавчати
закав'ядити
закадити
заказ
заказаний
заказати
заказник
заказувати
закайок
закакати
закал
закаламутити
закаламучувати
закалатати
закалець
закалічити
закалічіти
закальок
закалюжений
закаляти
закамарок
закаменити
закаменіти
закандзюбитися
закандзюблюватися
заканудити
заканючити
закапати
закапелок
закарбувати
закарваш
закарлюка
закарлючистий
закарлючити
закарлючка
закарлючувати
закарлючуватися
закасати
закастрити
закасувати
закасувати 2
закасуватися
закатний
закатований
закатувати
закахикати
закахкати
закацубнути
закацюбнути
Белбас, -са, м. = бельбас.
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Горо́шок, -шку, м. Ум. отъ горо́х. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 2) Раст. a) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. І. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. І. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. І. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I. 10; е) — лісови́й. Vicia sylvatica L. ЗЮЗО. I. 167; ж) ди́кий, — леди́й, Vicia cracca L. Вх. Пч. I. 14. To же: горо́шок гадю́чий, гороб'я́чий. ЗЮЗО. І. 141,потєчий. Шух. І. 22; з) гороби́ний. Cм. Горобиний; и) — журавле́вий. Sathyrus sylvestris L. ЗЮЗО. I. 126. 3) Родъ игры.
Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
Єрети́цтво, -ва, с. Ересь. К. Кр. 19.
Купра, -ри, ж. = купер. Ти козак, тілько купра не так. Ном. № 797.
Нага́льно нар. 1) Спѣшно. 2) Внезапно. 3) Бурно, порывисто. Нагально дише.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею. Чуб. ІІ. 473.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Шейк. Ум. тесачо́к.
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.
Нас спонсорують: