Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазувати
зазувистий
зазуленька
зазулька
зазуля
заіржавіти
заіржати
заіскрити
заіскритися
заїдання
заїдати
заїдатися
заїди
заїдки
заїдливий
заїдня
заїжджати
заїжджий
заїжка
заїзд
заїздити
заїздити 2
заїздний
заїка
заїкатися
заїкуватий
заїнько
заїхати
заїчище
заїчка
зайвий
зайвина
зайво
зайворонок
зайда
зайдей
зайдений
зайдея
зайдиголова
зайдикати
зайдисвіт
зайдочка
займання
займанщина
займань
займати
займатися
займина
займити
займище
зайняти
зайолзаний
зайолозити
зайом
зайти
зайців
зайча
зайчатина
зайчачий
зайченя
зайчик
зайчиха
зайчиця
зайчичок
зайшлий
зак
закабли
закаблук
закаблучити
закаблучувати
закавраш
закавчати
закав'ядити
закадити
заказ
заказаний
заказати
заказник
заказувати
закайок
закакати
закал
закаламутити
закаламучувати
закалатати
закалець
закалічити
закалічіти
закальок
закалюжений
закаляти
закамарок
закаменити
закаменіти
закандзюбитися
закандзюблюватися
заканудити
заканючити
закапати
закапелок
закарбувати
закарваш
закарлюка
закарлючистий
закарлючити
закарлючка
закарлючувати
закарлючуватися
закасати
закастрити
закасувати
закасувати 2
закасуватися
закатний
закатований
закатувати
закахикати
закахкати
закацубнути
закацюбнути
Виконання, -ня, с. Исполненіе. Уман. І. 313.
Дихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати. Черниг. у.
Купити Cм. купувати.
Маць, -ці, ж. 1) Все маленькое. Вх. Лем. 434. 2) Маленькія дѣти, маленькіе люди. Вх. Лем. 434.
Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.
Перлик, -ка, м. Рыболовный снарядъ: жердь, на одномъ концѣ которой небольшой сакъ, а на другомъ желѣзный молотокъ съ дырой, хлопая которымъ по камню, выгоняютъ рыбу. Вх. Пч. II. 25.
Пошвендяти, -дяю, -єш, гл. = пошвендати.
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Мнж. 67. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Чуб. III. 353. Cм. предків'я.
Суша, -ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.
Ушикування, -ня, с. Приведеніе въ порядокъ въ строй.
Нас спонсорують: