Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запаленіти
запалення
запалий
запалистий
запалити
запалихвіст
запалка
запальний
запальоний
запальчастий
запальчасто
запальчовувати
запалювати
запалюватися
запаморочити
запаморочитися
запам'ятати
запам'ятування
запам'ятувати
запанібрата
запанібрататися
запанілий
запаніти
запанувати
запара
запарити
запарі
запарка
запарторити
запаршивіти
запарювати
запарюватися
запас
запасати
запасатися
запаска
запаскуджувати
запаскудніти
запасльонити
запасний
запасонька
запасти
запасти 2
запастися
запасчаний
запасчина
запах
запахнути
запахти
запахущий
запашіти
запашний
запашно
запащекувати
запевне
запевнити
запевняти
запекати
запеклий
запеклуватий
запекти
запекуватий
запереджуватися
заперезати
заперізувати
заперізуватися
заперти
заперцювати
заперчити
запетлювати
запетлюватися
запецькати
запечалити
запечалитися
запечалля
запечатати
запечатувати
запечений
запечи
запивайло
запивати
запикатися
запикнутися
запикуватися
запилити
запилитися
запильнувати
запилювати I
запилювати II
запина
запинало
запинання
запинати
запинатися
запиначка
запиндючитися
запинити
запинка
запиняти
запинятися
запирскати
запирськати
запирхатися
запис
записати
записка
запискотати
записочка
записувати
записуватися
запит
запитання
запитати
запити
запитувати
запитуватися
запитяний
запихати
запихатися
запишатися
Бизівний, -а, -е. Вѣрный, надежный, несомнѣнный. Угор.
Завзя́тість, -тости, ж. Отвага, стойкость въ преслѣдованіи цѣли, упорство, ожесточеніе, злоба. Воєнна буря закрутила, латинське серце замутила, завзятість всякого бере. Котл. Ен. IV. 63. Завзятістю сповняє Україну. К. ЦН. 201. В завзятості страшний. К. МБ. XI. 144. Господарство своє позаводили вони не так доглядом, як завзятістю. Їх усяке боїться, чи сусіда, чи наймит; з убогого вони уміють здерти своєю запомогою і з поденника викрутять останню краплю поту. Г. Барв. 162.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Ном. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу. Грин. II. 24. 2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Гол. III. 344. Наперед невода риби не лапай. Ном. № 2603.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ. Желех.
Недовгий, -а, -е. Короткій, не длинный; (о времени): недолгій.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ. Гол. Од. 14.
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку. Черниг. у.
Призористий, -а, -е. = призорий. Шух. І. 33.
Розремиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. О волахъ: приняться долго жевать жвачку. Переносно о людяхъ: долго ѣсть. А ну, годі вже вам ремиґати! Ет розремиґалися у снідання як за обідом! Волч. у. (Лобод.).
Ци! меж. 1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ. Шух. І. 211. 2) Призывъ для козъ. Маркев. 63.
Нас спонсорують: