Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запаленіти
запалення
запалий
запалистий
запалити
запалихвіст
запалка
запальний
запальоний
запальчастий
запальчасто
запальчовувати
запалювати
запалюватися
запаморочити
запаморочитися
запам'ятати
запам'ятування
запам'ятувати
запанібрата
запанібрататися
запанілий
запаніти
запанувати
запара
запарити
запарі
запарка
запарторити
запаршивіти
запарювати
запарюватися
запас
запасати
запасатися
запаска
запаскуджувати
запаскудніти
запасльонити
запасний
запасонька
запасти
запасти 2
запастися
запасчаний
запасчина
запах
запахнути
запахти
запахущий
запашіти
запашний
запашно
запащекувати
запевне
запевнити
запевняти
запекати
запеклий
запеклуватий
запекти
запекуватий
запереджуватися
заперезати
заперізувати
заперізуватися
заперти
заперцювати
заперчити
запетлювати
запетлюватися
запецькати
запечалити
запечалитися
запечалля
запечатати
запечатувати
запечений
запечи
запивайло
запивати
запикатися
запикнутися
запикуватися
запилити
запилитися
запильнувати
запилювати I
запилювати II
запина
запинало
запинання
запинати
запинатися
запиначка
запиндючитися
запинити
запинка
запиняти
запинятися
запирскати
запирськати
запирхатися
запис
записати
записка
запискотати
записочка
записувати
записуватися
запит
запитання
запитати
запити
запитувати
запитуватися
запитяний
запихати
запихатися
запишатися
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Забаляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Начать болтать. Як защебече, як забаляндрасить, так усім весело. Кв. І. 158.
Затирли́кати, -рли́чу, -чеш, гл. Запиликать. Музика що затирликав, то й пролите. Посл.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. О. 1861. VIII. 8. Хоч у одній льолі, аби до любови. Грин. І. 245. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Мокля́к, -ка, м. 1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огірок. 2) Болотистое мѣсто. Желех. 3) Трухлый предметъ. 4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Подольск. г. Лісковий оріх, що нема в нім зерна; коли на Івана дожджь іде, то вимокне. Вх. Зн. 36.
На́вхрест нар. Крестообразно, на́крестъ. Обмахнулись два ляшеньки навхрест шабельками. Н. п. Навхрест руки держить. Н. п.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася. Чуб. V. 261.
Поперепікатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепечься (во множествѣ). Паляниці поперепікалися.
Провірчування, -ня, с. Просверливаніе. Харьк.
Стих, -ха, м. 1) Стихъ (въ Библіи). 2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно. Угор.
Нас спонсорують: