Виглядіти, -жу, -диш, гл.
1) Испортить глаза долгимъ смотрѣніемъ. Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі.
2) Воспитать, виняньчить. Вона вигляділа всіх дітей о. Хведора і молоду Ганю.
Гу́льбощі, -щів, ж. мн. Гулянье, веселіе, кутежъ. Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Кочевний, -а, -е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один... Отари кочують по степах.
Околот, -ту, м.
1) Снопъ соломы; снопъ обмолоченный не развязаннымъ. Є у тебе околот на току? молотити в околот. Молотить не развязывая снопа.
2) Семь-восемь сноповъ околоту 1, связанныхъ вмѣстѣ. Ум. околотець.
Попереривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перервати, но во множествѣ.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Стародавність, -ности, ж. Древность.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою.
Уповивання, -ня, с. Обматываніе, заворачиваніе, пеленаніе.