Боголюбний, -а, -е. Боголюбивый.
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Віршовий, -а, -е. Стихотворный.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Коло I, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. Cм. навій. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. . 5) = колесо 3. Дівчата стали у коло. Ум. колечко.
Нестерпучо нар. Нестерпимо.
Обиймиця, -ці, ж. Узкая дощечка, которая накладывается на дрань, когда изъ нея выдѣлывается коробка, для того, чтобы дрань не ломалась.
Спання, -ня́, с. Сонъ, спанье. З спання не купиш коня, а з лежі не справиш, одежі. спання нема. Не спится, нѣтъ сна. Карим очам спання нема, а ніжкам спочину.
Уїздний, -а, -е. Въѣздный. В'їздні ворота.
Цахати, -хаю, -єш, гл. Норовить. Оце ж він і цахає, щоб що небудь продати.