Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зжолобити

Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив. Стор. І. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЖОЛОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЖОЛОБИТИ"
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Замазу́ра, -ри, об. Замарашка. Замазури мої ще мені й усміхаються, і не мислять про те, що мати журиться. Г. Барв. 285.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Непомірковано нар. 1) Неумѣренно. 2) Невоздержно; запальчиво.
Паруб'ячий, -а, -е. = парубочий.
Поскрібач, -ча, м. Царапающій. Вх. Уг. 262.
Почастуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Попотчевать другъ друга.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію. Гол. II. 129.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ. Вх. Зн. 64.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови. К. ПС. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЖОЛОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.