Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запишнитися
запишніти
запищати
запідпідьомкати
запізвати
запізнавати
запізнаватися
запізнитися
запікана
запікати
запікатися
запіклуватися
запіл
запілка
запілля
запілок
запільчина
запінити
запінитися
запіперечитися
запір
запірати
запіратися
запісоч
запісяти
запіти
запітнілий
запітніти
запічкуритися
запічний
запічок
запішва
запіячити
запко
заплав
заплава
заплавець
заплазувати
заплазуватися
заплакати
заплакатися
заплакнути
заплата
заплатити
заплатно
заплекатися
заплентати
заплентатися
заплескати
заплести
заплеухи
запливанець
запливати
заплигати
заплід
запліскувати
запліснявий
запліснявіти
заплітання
заплітати
заплітатися
заплітка
запліття
заплітувати
заплішечка
заплішити
заплішка
заплішування
заплішувати 1
заплішувати 2
заплоджувати
заплутати
заплутувати
заплутуватися
запльовувати
заплювиця
заплюскати
заплюснути
заплющити
заплющувати
заплющуватися
заплямити
заплямитися
заплямкати
запно
запнути
запобігати 2
заповзати
заповзати 2
заповзатися
заповідання
заповідати
заповідь
заповісти
заповіт
заповітрити
заповітритися
заповнити
заповняти
запоганити
запоганювати
заподіти
заподіяти
запозавчора
запозивати
запозиватися
запозичити
запоїни
запоїти
запола
заполіскувати
заполітити
заполовіти
заполонити
заполоскати
заполоти
заполоха
заполоч
заполочний
запомагання
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Падалюк, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ. Желех.
Позлазити, -зимо, -зите, гл. 1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Левиц. І. 90. Брати позлазили з дуба. Драг. 340. 2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм. Драг. 340.
Предці, предця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять. Гол. І. 304.
Пробріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. пробреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Гліб. Хто бреше, той ся пробреше. Чуб. І. 236.  
Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.
Розмножити, -ся. Cм. розмножувати, -ся.
Нас спонсорують: