Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоглядатися
зогнати
зогнилий
зогнити
зогнути
зогнутися
зогріти
зогріток
зогрішати
зодівати
зодіжний
зоднювати
зодяга
зодягати
зодягатися
зодягний
зождати
зожолобкастіти
зозвати
зозволити
зозволяти
зоздріти
зозла
зознаватися
зозначити
зозуленька
зозуленько
зозуленя
зозулин
зозулька
зозуля
зозулястий
зозулячий
зойк
зойкати
зоключений
зокола
зола
золза
золиво
золити
золитися
золільник
золінний
золінник
золовато
золотавий
золотаренко
золотариха
золотарівна
золотарь
золотастий
золотець
золотий
золотий 2
золотило
золотити
золотитися
золотісінький
золотіти
золотковий
золотник
золото
золотобережний
золотоверхий
золотоголосий
золотогривий
золотокований
золотокорий
золотокрилий
золотомушка
золотопера
золотоперий
золотополий
золотопутий
золоторогий
золототисячник
золототканий
золотохвилій
золоття
золотуха
золотушний
золотушник
золотце
зольниця
золяник
зом'яти
зомкнути
зомлівати
зомлілий
зомняти
зона
зоп'ясти
зопак
з-опалу
зопаріти
зопинити
зопочинок
зопсіти
зопсувати
зопсуватися
зопхнути
зоп'ястися
зоп'ятитися
зорати
зорвати
зорватися
зорганизуватися
зорениця
зорешливий
зорешливо
зорина
зорити
зориця
зоріти
зорниця
зорній
зорудувати
зоружити
зорювати
Глистяк, -ка, м. Раст. Solarium dulcamara L. ЗЮЗО. I. 167. Cм. глистник.
Годунець, -нця, м. = годун. Ном. ст. 301, № 389.
Зви́шки нар. Высотой.
Мли́во, -ва, с. 1) Зерно, приготовленное для помола. І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. Канев. у. У млин я з мливом раз прийшов. Млак. 41. 2) Мука вообще. Нема млива, треба до млина йти. Камен. у. У нас і жмені млива немає. Камен. у. 3) Молотье. Тепер вітер хороший, мливо гарне. Г. Барв. 393.
Нестяма, -ми, ж. Растерянность, самозабвеніе.  
Низький, -а́, -е́ 1) Низкій. Через низький тин усі собаки скачуть. Ном. № 4077. 2) низький на очі. Близорукій. Ном. № 8537. Ум. низенький, низьке́нький.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Попопам'ятати, -та́ю, -єш, гл. Попомнить. Попопам'ятати московський місяць. Ном. № 5632.
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.
Ховзаниця, -ці, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Нас спонсорують: