Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоглядатися
зогнати
зогнилий
зогнити
зогнути
зогнутися
зогріти
зогріток
зогрішати
зодівати
зодіжний
зоднювати
зодяга
зодягати
зодягатися
зодягний
зождати
зожолобкастіти
зозвати
зозволити
зозволяти
зоздріти
зозла
зознаватися
зозначити
зозуленька
зозуленько
зозуленя
зозулин
зозулька
зозуля
зозулястий
зозулячий
зойк
зойкати
зоключений
зокола
зола
золза
золиво
золити
золитися
золільник
золінний
золінник
золовато
золотавий
золотаренко
золотариха
золотарівна
золотарь
золотастий
золотець
золотий
золотий 2
золотило
золотити
золотитися
золотісінький
золотіти
золотковий
золотник
золото
золотобережний
золотоверхий
золотоголосий
золотогривий
золотокований
золотокорий
золотокрилий
золотомушка
золотопера
золотоперий
золотополий
золотопутий
золоторогий
золототисячник
золототканий
золотохвилій
золоття
золотуха
золотушний
золотушник
золотце
зольниця
золяник
зом'яти
зомкнути
зомлівати
зомлілий
зомняти
зона
зоп'ясти
зопак
з-опалу
зопаріти
зопинити
зопочинок
зопсіти
зопсувати
зопсуватися
зопхнути
зоп'ястися
зоп'ятитися
зорати
зорвати
зорватися
зорганизуватися
зорениця
зорешливий
зорешливо
зорина
зорити
зориця
зоріти
зорниця
зорній
зорудувати
зоружити
зорювати
Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Великовоїнний, -а, -е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. ІІ. 185.
Витхлий, -а, -е. Выдохшійся. Уман. І. 117.. Cм. видхлий.
Газета, -ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів. Левиц. І. 180.
Жи́лник, -ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Волын. г. Cм. жилавий, жилний.
Непорушний, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою. Левиц. І. 96.
Передражнювати, -нюю, -єш, сов. в. передражнити, -ню́, -ниш, гл. Передразнивать, передразнить. Перина, — передражнила його жінка — сам ти перина! Левиц. Пов. 85. Сидить чоловік з удкою, а чорт на другім боці передражнює. Драг. 43.
Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Протікати, -ка́ю, -єш, сов. в. протекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. Чуб. V. 377. По долинах ріки протікають. Чуб. V. 937. 2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Паша водянка десь у дні протікає. Харьк. г. Треба перекривити клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає. Харьк.
Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.
Нас спонсорують: