Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрожатися
зрозумілий
зрозумілість
зрозуміло
зрозуміння
зрозуміти 2
зрок
зронити
зроняти
зросити
зросливий
зрослий
зростання
зростати
зростися
зростити
зростний
зрошати
зрошатися
зруб
зрубань
зрубати
зрубина
зрубити
зрубувати
зруйнування
зруйнувати
зруйнуватися
зрукований
зрунтати
зрухнутися
зруч
зручати
зручний
зручність
зручно
зрушити
зрушитися
зрущик
зрябіти
зряджати
зрядник
зрясити
зрятувати
зряхатися
зрячий
зсаджувати
з-серця
зсивіти
зсидіти
зсилати
зсинити
зсиніти
зсинобежитися
зсипа
зсипати
зсипатися
зсихати
зсіданина
зсідати
зсідатися
зсілий
зсісти
зскакувати
зслизнути
зсмутніти
зсовувати
зсовуватися
зсохнути
зсохти
зсподу
зстарити
зстаріти
зстарітися
зстародавна
зступатися
зсувати
зсуватися
зсукати
зсукувати
зсукуватіти
зсунути
зсуропити
зсутеніти
зсушити
зсушитися
зт..
зуб
зубань
зубатий
зубела
зубелити
зубець
зубик
зубило
зубіч
зубка
зубний
зубоватий
зубовий
зубожений
зубожити
зубожитися
зубожіння
зубожіти
зубок
зубоча
зубочистий
зубр
зубровий
зубря
зубцьований
зубчастий
зубчик
зуверіти
зугарний
зугледіти
зужиткувати
зужмом
зужувати
Будяк, -ка, м. 1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я наколюся. Чуб. V. 122. 2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. будячок. Чуб. V. 1035, будяченько. На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. Грин. III. 688. Ув. будячище.
Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Грюко́ну́ти, -ну, -неш, гл. Сильно стукнуть, грохнуть. Як грюконе об стіну!
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі. ЗЮЗО. II. 558.
Догово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. договори́тися, -рюся, -ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Ном. № 5954. Договорились до синього пороху. Ном. № 13092.
Заробі́ток, -тку, м. Заработокъ. Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто, — приніс додому. Рудч. Ск. І. 164. Наймит жде тяжкого заробітку. К. Іов. 11. Ой гіркі ж мої заробітки, плачуть дома мої дітки. Чуб. V. 789.
Підстарший, -а, -е. Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Чуб. V. 890. Підстарші дружки. МУЕ. III. 89.
Пообід нар. Послѣ обѣда. О. 1862. І. 81.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Роскішник, -ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ. Маркев. 43. Вх. Лем. 462.
Нас спонсорують: