Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрожатися
зрозумілий
зрозумілість
зрозуміло
зрозуміння
зрозуміти 2
зрок
зронити
зроняти
зросити
зросливий
зрослий
зростання
зростати
зростися
зростити
зростний
зрошати
зрошатися
зруб
зрубань
зрубати
зрубина
зрубити
зрубувати
зруйнування
зруйнувати
зруйнуватися
зрукований
зрунтати
зрухнутися
зруч
зручати
зручний
зручність
зручно
зрушити
зрушитися
зрущик
зрябіти
зряджати
зрядник
зрясити
зрятувати
зряхатися
зрячий
зсаджувати
з-серця
зсивіти
зсидіти
зсилати
зсинити
зсиніти
зсинобежитися
зсипа
зсипати
зсипатися
зсихати
зсіданина
зсідати
зсідатися
зсілий
зсісти
зскакувати
зслизнути
зсмутніти
зсовувати
зсовуватися
зсохнути
зсохти
зсподу
зстарити
зстаріти
зстарітися
зстародавна
зступатися
зсувати
зсуватися
зсукати
зсукувати
зсукуватіти
зсунути
зсуропити
зсутеніти
зсушити
зсушитися
зт..
зуб
зубань
зубатий
зубела
зубелити
зубець
зубик
зубило
зубіч
зубка
зубний
зубоватий
зубовий
зубожений
зубожити
зубожитися
зубожіння
зубожіти
зубок
зубоча
зубочистий
зубр
зубровий
зубря
зубцьований
зубчастий
зубчик
зуверіти
зугарний
зугледіти
зужиткувати
зужмом
зужувати
Баштовий, -а, -е. 1) Башенный. Аф. 295. Баштова гармата. 2) Употребл. какъ сущ.: сторожъ на башнѣ.
Византійський, -а, -е. Византійскій. Желех.
Від'Їздити 2, -джу, -диш, сов. в. від'їхати, -їду, -деш, гл. 1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від'їхав уже від воріт. 2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від'їздити. Макс.
Данцува́ти, -цу́ю, -єш, гл. Танцовать. Шух. І. 33.
Заглуша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заглуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Оженяний, -а, -е. = оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний. Грин. III. 681.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Розвідувати, -дую, -єш, сов. в. розвідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Коли б же я зозуленька, я б до його полетіла, то б я свого сина-одинчика в чужім краю розвідала. Чуб. V. 1045. 2) Разузнавать, разузнать. Ой хто біди, не знає, нехай мене спитає, бо я в біди обідав, і бідоньку розвідав. Чуб. V. 1163.
Токарівна, -ни, ж. Дочь токаря.
Нас спонсорують: