Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замішанина
замішання
замішати
замішатися
замішка
замішувати
заміюсити
замкнений
замкнення
замкнути
замковий
замковище
замлівати
замлілий
замліти
замняти
замнятися
замнятня
замняток
замняхкинитися
замова
замовини
замовити
замовкати
замовляння
замовляти
замовний
замовчати
замогати
замогильний
замогоричити
замогти
замодлувати
заможненький
заможний
заможність
заможніти
замозолити
замок
замок 2
замокати
замокріти
замокти
замолити
замолитися
замолодикувати
замолоду
замолот
замолоти
замолотити
замолочувати
замолювати
замомсати
заморгати
замордування
замордувати
заморити
заморожувати
заморозень
заморозити
заморозок
заморозь
заморока
заморочити
заморочитися
заморський
замор'я
заморяти
заморятися
замостити
замостовий
замотати
замотиличити
замотиличитися
замоторитися
замотувати
замотуватися
замоцуватися
замочи
замочити
замочок
замочування
замочувати
замочуватися
замощувати
замріти
замружити
замрячити
замугикати
замудрувати
замужжю
замужжя
замужній
замулити I
замулити II
замулювати
замулюватися
замуляти
замуравитися
замурза
замурзаний
замурзати
замурзувати
замурзуватися
замуркотати
замурмотати
замуровувати
замуровуватися
замурчати
замусолити
замусувати
замутити
замутитися
замуцкуватий
замучити
замучитися 1
замучитися 2
замчати
замчисько
замчище
Аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Біляний, -а, -е. О полотнѣ: бѣленый (холстъ). Це сирове полотно, а то біляне. Н. Вол. у.
Видумувати, -мую, -єш, сов. в. видумати, -маю, -єш, гл. Выдумывать, выдумать. Сліпий не побачить, так видума. Ном. № 6844.
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Зміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. зміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Добре ся пестити, коли ся є де змістити. Ном. № 1399. То б не змістилися на землі люде, як би не вмірали. Н. Вол. у. Таке й у голові не зміщаєшся, а не то, щоб його одним словом вимовити. Св. Л. 300.
Одібрати Cм. відібрати.
Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Тіпати, -паю, -єш, гл. 1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду. ХС. IV. 23. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ. Рудч. Ск. І. 161. Чуб. VII. 409. Вас. 200. 3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця. Харьк. г. 4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений. Грин. II. 178.
Шапчина, -ни, ж. Шапка, плохая шапка. Желех.
Нас спонсорують: