Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замішанина
замішання
замішати
замішатися
замішка
замішувати
заміюсити
замкнений
замкнення
замкнути
замковий
замковище
замлівати
замлілий
замліти
замняти
замнятися
замнятня
замняток
замняхкинитися
замова
замовини
замовити
замовкати
замовляння
замовляти
замовний
замовчати
замогати
замогильний
замогоричити
замогти
замодлувати
заможненький
заможний
заможність
заможніти
замозолити
замок
замок 2
замокати
замокріти
замокти
замолити
замолитися
замолодикувати
замолоду
замолот
замолоти
замолотити
замолочувати
замолювати
замомсати
заморгати
замордування
замордувати
заморити
заморожувати
заморозень
заморозити
заморозок
заморозь
заморока
заморочити
заморочитися
заморський
замор'я
заморяти
заморятися
замостити
замостовий
замотати
замотиличити
замотиличитися
замоторитися
замотувати
замотуватися
замоцуватися
замочи
замочити
замочок
замочування
замочувати
замочуватися
замощувати
замріти
замружити
замрячити
замугикати
замудрувати
замужжю
замужжя
замужній
замулити I
замулити II
замулювати
замулюватися
замуляти
замуравитися
замурза
замурзаний
замурзати
замурзувати
замурзуватися
замуркотати
замурмотати
замуровувати
замуровуватися
замурчати
замусолити
замусувати
замутити
замутитися
замуцкуватий
замучити
замучитися 1
замучитися 2
замчати
замчисько
замчище
Балок, -лка, м. Ум. отъ бал.
Брусований, -а, -е. 1) О деревѣ: обтесанный на четыре грани. Шух. I. 88. 2) Сдѣланный изъ четырехгранныхъ бревенъ. Брусована хата. Шух. I. 89.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Затра́чувати, -чую, -єш, сов. в. затра́тити, -чу, -тиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Затративши личко чуже, ремінцем мусиш оддати. Ном. № 9688.
Киці-баба. Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. Ном. № 12573. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби. Левиц. І. 276.
Невже нар. Неужели.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець. Гліб.
Плавиння, -ня, с. Деревья, которыя нанесетъ полая вода. Вх. Зн. 49.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. МУЕ. III. 51.
Нас спонсорують: