Глинець, -нця, м. Аллюминій.
Забреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Залаять (о собакахъ). От же собака забрехала. Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон.
Заду́ма, -ми, ж. Задумчивость. Гадюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку.
Кулачний, -а, -е. 1) Кулачный.
2) Кусками величиной въ кулакъ. Земляне угілля бува плитне і кулашне.
Лакуза, -зи, м. = лакиза. Оцей мій муж... а цей — показує на того лакея — цей пройдисвіт, лакуза. Ум. лакузка.
Образ, -зу, м.
1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте.
2) Картина.
3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали.
4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте.
5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Ум. образок, образочок, образець. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий.
Ополювати, -люю, -єш, сов. в. ополо́ти, -лю, -леш, гл. = обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш.
Полискувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. Блестѣть, лосниться, сверкать. Вже сивиною коси полискувались. Полискується бриль солом'яний, наче золотий.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Ум. шеломо́к.