Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Бичий, -а, -е. Бычій. Вас. 163.
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Вирізування, -ня, с. 1) Вырѣзываніе. 2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування. Вас. 193. 3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ. Шух. І. 306.
Го Ii мѣст. сокращенная форма вмѣсто його. Правоб. І калачем го не звабить. Ном. № 5097.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Потішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. потішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. Іду селом, ревне плачу, — ви, вороги, потішайтеся. Чуб. V. 458.  
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити. Чуб. III. 103.
Танути, -ну, -неш, гл. Таять. Віск од жару тане. К. Псал. 149.
Чистота, -ти, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.
Нас спонсорують: