Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували. К. Досв. 115.
Коломітний, -а, -е. = каломутний.
Миха́йлик, -ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали. Стор. II. 150.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на його сім міхів горіхів. Св. Л. 299.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Товктися, -вчуся, -чешся, гл. 1) Толочься, толкаться, слоняться. Товчеться, як Марко по пеклу. Стор. Товчеться по хаті, як курка з первим яйцем. Харьк. г. 2) Тузить другъ друга. Біда навкулачки, товчеться. Ном. № 2169.
Трясолупки, -пок, ж. Раст. Capsella Bursa pastoris Moench. Вх. Пч. І. 9.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. № 1553. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. МВ. І. 102. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. Сим. 131. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Черк. у. Ум. умець, умочок.
Хрускотіти, -кочу, -тиш, гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501.
Ціцвірь, -ря, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Нас спонсорують: