Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запуски
запускна ополонка
запуст I
запуст II
запустити
запутати
запутатися
запухати
запухлий
запхати
запхикати
зап'ясти
зап'ястник
зап'ясця
зап'яток
зарабувати
заради
зарадити
зарадитися
зараз
зараза
заразити
заразитися
заразиха
заразічки
заразливий
заразливість
заразний
заразом
заралити
зараненька
зараненько
зарані
зараній
зарання I
зарання II
зарано
заранок
заранше
заратувати
заратунок
зарахувати
зарахуватися
зарачкувати
зарва
зарвати
заревти
зареготати
зареготатися
заректи
зарепетувати
заречи
зарештувати
заржавіти
заржати
зарзати
зарибалити
зарибити
зарибок
заривати 1
заривати 2
зариватися I
зариватися II
заривкуватий
заригати
зариговувати
заридати
зарикати
заринати
зарипіти
зарити
заричати
заричити
заріб
зарібкувати
зарібний
зарібник
зарібниця
зарібок
зарівна
зарівно
зарівнювати
зарід
зарідливий
зарідок
заріжок
заріз
заріза
зарізати
зарізатися
зарізяка
зарік
заріканий
зарікання
зарікати
зарікатися
заріння
зарінок
зарінче
зарість
зарічаний
зарічанин
зарічанка
зарічанський
зарічний
зарічок
зарічча
зарішати
зармутитися
зармуток
зарно
зарнути
заробити
заробітний
заробіток
заробітошно
заробітчанин
заробленина
заробляти
зароблятися
Ганца, -ци, ж. Кляча. Вх. Зн. 9.
Жи́вжик, -ка, м. = жевжик.
Жовтя́к, -ка, м. 1) Перезрѣлый огурецъ. Огірки жовтяки — збірайтеся парубки. Огірочки зелененькі — збірайтеся молоденькі. Н. п. Ум. жовтя́нок. Ув. жовтячи́ще. 2) Человѣческое испражненіе. Вх. Зн. 17.
Заме́л, -лу, м. Смолотый зерновой хлѣбъ, мука. Той замел, що я вранці приніс зерно, зостався у млині. Новомоск. у.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. Чуб. V. 309. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. Чуб. III. 39. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька. Рк. Макс.
Скоштунок, -нку, м. Проба.
То сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Чуб. V. 1. Люде не побачуть, то й не засміються. Шевч. 2) то-бо-то. Вотъ то то же. Могил. у. 3) то б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що»? Левиц. І. 65. 4) то́-що. И тому подобное, и такъ далѣе. Купи на базарі, чого треба на борщ: мняса, бураків, капусти то що. Шейк. 5) то що? Такъ что жъ? Він тут сердивсь, лаявсь без тебе, грімає і на тебе, що нема тебе. — То що? Мені байдуже. Новомоск. у. 6) що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступав, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X. 146). Що більше умієш, то так неначе більше світа бачиш. О. 1862. IX. 113.
Усещедрість, -рости, ж. Щедрость въ высшей степени. Грин. III. 149.
Хтіти, хо́чу, -чеш, гл. = хотіти. Все є так, як хтів цар. Чуб. II. 61. Ой повезу лиху долю на торг продавати.... бачуть люде, що ледащо, — не хтять купувати. Грин. ІІІ. 402.
Шеверногий, -а, -е. Косолапый, кривоногій. І не люблять дівчата, бо ти довгий.... криворукий, шеверногий. Чуб. V. 1127.
Нас спонсорують: