Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запомагати
запомагач
запомийнити
запомин
запоминати
запомога
запомогти
запомогтися
запона
запопадати 2
запопадливий
запопадний
запопасти
запора
запорати
запоратися
запорвати
запорожець
запорожецький
запорожжя
запорожнити
запорожнювати
запорожський
запорожчик
запоросіти
запороти
запороток
запороха
запорошити
запорошувати
запорошуватися
запорощати
запорток
запоручити
запоряд
запорядити
запорядкувати
запосідати
запосудити
запосягати
запотилишник
запохмурений
започати
започинати
започити
запошивати
запоясник
заправа
заправди
заправжній
заправити
заправки
заправлювати
заправляти
заправлятися
запрагатися
запранцюватіти
запрацьовувати
запрелютий
запрет
запретити
запрещати
запрещатися
запридух
запридуха
запримітити
заприндитися
заприскати
заприсягати
заприсягатися
запричастити
запричащати
запричащатися
заприщити
заприщитися
заприятелювати
запровадження
запроводжати
запровторити
запроданець
запроданка
запродати
запродувати
запродуватися
запропадати
запропадатися
запропаде
запропалий
запропасти
запропастити
запропащати
запросини
запросити
запротестувати
запротивити
запрохання
запрохати
запрохувати
запрошувати
запрута
запрутити
запручатися
запручувати
запряганий
запрягати
запрягатися
запрядати
запрядач
запрядувати
запряжка I
запряжка II
запрясти
запрятка
запрячи
запсувати
запузатіти
запукати
запукуватися
запусканка
запускати
Волокита, -ти, ж. Бродяжничество, скитанія. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. ІІІ. 416.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Лебедаха, -хи, ж. Бѣдняга. Набігається лебедаха, утомиться. Кв. II. 326.
Ло́вчий, -чого, м. 1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. К. Псал. 292. 2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Переклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Перестать хлопотать, заботиться. 2) Истомиться хлопотами, заботами.
Приймачка, -ки, ж. Пріемышъ женскаго пола.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. Ном. № 3386. 2)шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. Херс.у. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив. Рудан. І. 37.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном.
Ся мѣст. 1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655. 2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Н. п. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. як ся маєш? Какъ поживаешь?
Нас спонсорують: