Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загавкати
загавкотіти
загаворонитися
загагакати
загад
загадати
загадка
загадування
загадувати
загадуватися
загаждати
загаїти
загай
загайка
загайкати
загайко
загайний
загайно
загайство
загакливець
загакливий
загакуватися
загал
загалаванитися
загаласувати
загалом
загалунити
загалунювати
загалунюватися
загальмувати
загальний
загальник
загальниця
загальність
загамкати
загаморитися
загамування
загамувати
загамуватися
заганити
заганьбити
заганяти
заганятися
загапкатися
загаптувати
загара
загарбання
загарбати
загардувати
загарикати
загаркатися
загарливий
загартовувати
загартовуватися
загарувати
загарцюватися
загарчати
загарь
загасати
загасити
загаснути
загата
загативода
загатистий
загатити
загачувати
загачувати 2
загаювання
загаювати
загаюватися
загвинтити
загвіздок
загвозджувати
загейкати
загеркотати
загиб
загиба
загибання
загибати
загибель
загибно
загибнути
загибок
загиджувати
загилити
загилювати
загин
загинати
загинатися
загинути
загиржати
загирити
загівляти
загін
загінчай
загірній
загір'я
загладжувати
загледіти
заглемедзок
заглемездий
заглемезий
заглитнутися
заглобити
заглотити
заглузувати
заглушати
заглушувати
заглягати
заглядання
заглядати
заглядатися
заглядіти
заглянути
загмороздити
загнати
загнести
загнибіда
загнивати
загниватися
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Заіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі. Стор. МПр. 77.
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути. Шевч. 382. Чуб. ІII. 270.
Зразовий, -а, -е. Къ зразам относящійся. (Понесли) зразову до ріжків печінку. Котл. Ен. II. 9.
Передруковувати, -вую, -єш, сов. в. передрукува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Перепечатывать, перепечатать.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Почапати, -паю, -єш, гл. Пойти (старческой походкой).
Сивострокатий, -а, -е. О масти: сѣрый съ пятнами иного цвѣта? Кінь сивострокатий.
Страшетно нар. = страшенно.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.  
Нас спонсорують: