Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загавкати
загавкотіти
загаворонитися
загагакати
загад
загадати
загадка
загадування
загадувати
загадуватися
загаждати
загаїти
загай
загайка
загайкати
загайко
загайний
загайно
загайство
загакливець
загакливий
загакуватися
загал
загалаванитися
загаласувати
загалом
загалунити
загалунювати
загалунюватися
загальмувати
загальний
загальник
загальниця
загальність
загамкати
загаморитися
загамування
загамувати
загамуватися
заганити
заганьбити
заганяти
заганятися
загапкатися
загаптувати
загара
загарбання
загарбати
загардувати
загарикати
загаркатися
загарливий
загартовувати
загартовуватися
загарувати
загарцюватися
загарчати
загарь
загасати
загасити
загаснути
загата
загативода
загатистий
загатити
загачувати
загачувати 2
загаювання
загаювати
загаюватися
загвинтити
загвіздок
загвозджувати
загейкати
загеркотати
загиб
загиба
загибання
загибати
загибель
загибно
загибнути
загибок
загиджувати
загилити
загилювати
загин
загинати
загинатися
загинути
загиржати
загирити
загівляти
загін
загінчай
загірній
загір'я
загладжувати
загледіти
заглемедзок
заглемездий
заглемезий
заглитнутися
заглобити
заглотити
заглузувати
заглушати
заглушувати
заглягати
заглядання
заглядати
заглядатися
заглядіти
заглянути
загмороздити
загнати
загнести
загнибіда
загнивати
загниватися
Деревни́к, -ку́, м. Раст. Lonicera. Шух. І. 20. Achillea. Шух. І. 20. — білий. = Деревій. Шух. І. 21.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Мизе́рія, -рії, ж. 1) Бѣдность, убожество. Мизерія на сім світі мені молодому. Гол. III. 374. 2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. У бодні мизерія, а доброго нема. Н. Вол. у. Мизерії наклав дві скриньки. Котл. Ен. Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро. Шевч. 211.
Піткнутися, -нуся, -нешся, гл. Сунуться, толкнуться.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Сміх, -ху, м. 1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх. Ном. 2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. Мет. 86. 3) на сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз'їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. Макс. на сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати? Гол. І. 79. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 62. Ум. смішок. Федьк. І. 119.
Уклад, -ду, м. 1) Уговоръ, договоръ сдѣлать. Між ними єсть уклад: Єней за тестя мав Латина, а сей Єнея як за сина. Котл. Ен. IV. 33. 2) Раскладка, распредѣленіе денежнаго сбора. Уклад зробили. Н. Вол. у. 3) Затрата. На сю хвабрику пішов великий уклад. Міусск. окр. 4) Мелкая глиняная посуда, служащая добавленіемъ къ продаваемой сотнѣ посуды и вкладываемая въ крупную. Вас. 185. 5) Уклад. У гуцулокъ: родъ ожерелья (въ два, три ряда), составленнаго изъ мѣдныхъ крестовъ и др. мѣдныхъ же украшеній. Шух. I. 286.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Нас спонсорують: