Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоря
зорявий
зоряво
зоряний
зоряниця
зоряно
зоряти
зорятися
зоряшний
зосібна
зослати
зосмілити
зосмілитися
зосмілювати
зоставати
зоставатися
зоставити
зоставляти
зостановити
зостанок
зостарити
зостарітися
зостати
зостатися
зострах
зострівати
зостріватися
з'остріти
зотлілий
зотління
зотліти
зотнути
зотнутися
зотривати
зотрухнути
зотхати
зотхнутися
зохабити
зохматися
зохотитися
зочити
зошмарити
зп..
зрабувати
зрада
зрадецький
зраджати
зрадзілля
зрадити
зрадитися
зраділий
зрадіти
зрадітися
зрадливий
зрадливість
зрадливо
зрадний
зрадник
зрадниця
зрадній
зрадніти
зрадок
зрадувати
зрадуватися
зраз
зрази
зразковий
зразовий
зразок
зразу
зралити
зрана
зранити
зранку
зратитися
зрахувати
зреєструвати
зрекатися
зретитися
зречи
зречися
зрешілий
зрешіти
зривання
зривати
зриватися
зривки
зринати
зринутися
зриштувати
зрівка
зрівна
зрівноважити
зрівняти
зрівнятися
зрідка
зрідно
зрізати
зрізна
зрізнитися
зрізок
зрізувати
зрікатися
зрілко
зрінка
зріст
зрість
зріти
зріти 2
зроб
зробити
зробитися
зробка
зробляти
зробок
зрода
зродити
зроду
зрожай
зрожати
Бижба, -би, ж. Божба. Кв. (Желех.).
Водохрестний, -а, -е. Относящійся къ празднику Богоявленія. Водохрестні пісні. Желех.
Замоло́т, -ту, м. Плата за молотьбу. Черк. у. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой.
Запога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. запога́нити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, осквернять, осквернить. Паршива вівця все стадо запоганить. Ном. № 5987.
Затасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло. Черк. у.
Канапа, -пи, ж. Диванъ. Сидів о. Хведір Чепурковський на канапі в своїй світлиці. Левиц. І. 131. Ум. канапка. КС. 1882 X. 61.
Недомова, -ви, об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Старод. у. Куди йому грішному! там така з його недомова. Старод. у.
Попереслухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (многихъ).
Продлубатися, -баюся, -єшся, гл. Провозиться надъ чѣмъ. Продлубався пів дня по дурному.
Сорокатий, -а, с. = строкатий.
Нас спонсорують: