Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зирно

Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИРНО"
Безпешність = безпечність
Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.
Відідратися, віддеруся, -решся, гл. = віддертися. Відодреться латка від одежини. Єв. Мт. IX. 16.
Домча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Домчаться.
Іменинник, -ка, м. Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой. Вх. Зн. 40.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Повручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (многихъ). Нащо ж ви, таточку, сиріт накидали і кому ж ви їх повручали? Мил. 186.
Швирдиць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.