Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зирно

Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИРНО"
Вирвання, -ня, с. Вырываніе. Чуб. І. 85.
Висипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виспати, -плю, -пиш, гл. 1) Спать, проспать извѣстное время. День виспать, а ніч у карти програть. О. 1861. X. 151. Виспав усю ніч. Конст. у. 2) Только сов. в. Пріобрѣсть что спаньемъ. Виспав коваля і бондаря. Ном. № 11325.
Защища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. защити́ти, -щищу́, -ти́ш, гл. Защищать, защитить. Защитив його перед судом. Кв. Драм. 321.
Зожолобкастіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться желобоватымъ; о доскѣ: покоробиться. Вх. Лем. 420.
Повсолюватися, -люємося, -єтеся, гл. Просолѣть (во множествѣ).
Понашатковувати, -вую, -єш, гл. Нашинковать (капусты, — во множествѣ). Ми собі по здоровій діжці капусти понашатковували.
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази. МВ. ІІ. 189.
Рабівник, -ка́, м. Грабитель.
Росхристя, -ті, об. Ходящій съ открытой грудью.
Тайник, -ка, м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. Ум. тайничо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.